Політичний конфлікт США

Внутрішньодержавний політичний конфлікт США

Проводячи характеристику внутрішньополітичної і зовнішньополітичної діяльності Сполучених Штатів Америки, слід, перш за все, звернути увагу на досить високу ступінь залученості та поширеності різного роду конфліктних і напружених ситуацій на політичній арені.

Так, на внутрішньодержавному рівні класичний політичний конфлікт складається навколо ідеологічного протистояння послідовників демократичної і республіканської партій США. При цьому слід зазначити, що в Сполучених Штатах відсутня будь-яка офіційно встановлена ​​ідеологія – більш того, перша поправка до американської конституції фактично забороняє подібне встановлення, гарантуючи громадянам свободу віросповідання, слова, зборів і петицій.

Подібні початку політичного устрою, ідейний і ідеологічний плюралізм, обумовлюють прихильність більшості американців до демократичних цінностей і принципів свободи. У зв’язку з цим, основним початком політичного устрою США виступають цінності лібералізму і ліберальної традиції, коріння якої сягають ще в ідеологію Епохи Просвітництва (XVIII ст).

Іншими словами, основна суть політико-державного устрою США сформульована в ідеї всеосяжного забезпечення прав і свобод особистості, обмежених виключно правами і свободами іншої особистості.

Однак слід також звернути увагу на те, що американський лібералізм не є статичним – він многоваріантен, при безумовному збереженні безперервної ліберальної традиції, що на різних історичних етапах проявлялося в чергуванні панівних форм лібералізму і протиборстві його помірно-елітарного і радикально-демократичного напрямків.

При цьому з огляду на певної міри центризму ліберальної ідеології, що знаходиться в підставі політичного життя американського суспільства, її опонентами, одночасно зліва і справа виступають відповідно консерватизм і радикалізм, навколо протиборства яких відбувалися основні внутрішньополітичні конфлікти в США з різним ступенем інтенсивності.

На сучасному етапі основним опонентом лібералізму в США виступає консерватизм, розпадається на класичний напрям, неоконсерватизм і релігійний консерватизм, загальною ідеєю яких виступає ідеалізація традиційним норм і інститутів і всеосяжне прагнення до їх збереженню або відродженню.

Так, наприклад, найбільші протиріччя між лібералами і консерваторами, що відбиваються на політичній арені, спостерігаються в релігійно-етичній сфері, і стосуються, зокрема, питань допустимості проведення в США абортів, реєстрації одностатевих шлюбів, ролі і значення релігії в шкільній освіті, і т . Д.

Участь Сполучених Штатів Америки в косовському конфлікті

Аналіз хронології військових і політичних протистоянь, в яких брала участь Америка за всю нетривалу історію свого існування, дозволяє зробити висновок про виключно високий ступінь інтенсивності і поширеності відповідних соціально-політичних явищ.

При цьому одним з найбільш великих і неоднозначно оцінюваних сучасних політичних конфліктів, в якому США брали участь став косовський конфлікт:

Політичний конфлікт в Косово – результат тривалої, глибокої соціально-економічної роз’єднаності на території колишньої Югославії, в основі якої знаходилися непримиренні етнічні та конфесійні протиріччя, особливо проявилися після розпаду соціалістичного ладу.

Неоднозначність оцінок (велика частина яких носить негативний характер) ролі США в позначеному політичному конфлікті обумовлюється тим, що втручання НАТО з ініціативи США у розглянутий конфлікт між сербами і косоварами призвело до прямого порушення найважливішого положення міжнародного права – заборони на втручання у внутрішні справи суверенних держав, яке може мати місце тільки в двох випадках:

  • Виявлення фактів грубого порушення прав людини, при неможливості припинення якого і відновлення відповідних прав іншими способами;
  • При наявності дозволу Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, яке, як відомо, в даному конкретному випадку отримано не було.

У спеціальній літературі, стосовно характеристики розглянутого конфлікту і ролі США в ньому зазначається, що відповідна операція не була необхідною, і більш того, виявилася вкрай несправедливою в зв’язку з тим, що великі негативні наслідки були заподіяні цивільному мирному населенню.

Політичний конфлікт США і Росії

Новітня політична історія демонструє напруженість і конфліктність взаємодії Сполучених Штатів і Росії. Так, практично вся друга половина XX ст. пройшла в умовах «холодної війни» – стриманою взаємної агресії Америки і Росії, що виражалася в прагненні до досягнення військової переваги над своїм опонентом, як умові перемоги в разі безпосереднього збройного зіткнення.

Після розпаду Радянського Союзу в 1991 р «холодна війна» багато в чому була припинена, і за першу половину 1990-х рр. в російсько-американських відносинах були досягнуті значні результати, особливо в сфері контролю над стратегічними озброєннями і скорочення сфер ідеологічних і політичних розбіжностей.

Проте подальші дії США: припинення договору про обмеження протиракетної оборони в 2002 році, «помаранчева революція» на Україні в 2004 році, конфлікт з приводу наміру США розмістити в Польщі та Чехії елементи своєї системи протиракетної оборони в 2007 році, ситуації в Сирії, КНДР, Україна в 2013-2018 рр., привели до нової хвилі російсько-американського політичного протистояння, що виражається, в тому числі, в прийнятті та затвердження численних взаємних санкцій, відмову від спільних проектів, і т. д.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Ідентарізм