Політична думка Нового часу

Сутністю другого питання – з’ясування політичних вчень і доктрин XVII – XIX століть. Видатні європейські мислителі цього часу – Т. Гоббс (1588-1679), Д. Локк (1632-1704), Ж.-Ж. Руссо (17121778), Ш. Монтеск’є (1689-1775) та ін. – Заперечували божественну природу держави і королівської влади, обґрунтовували необхідність Крнстітуціонного правління, розробили дуже важливі для встановлення ліберально-демократичного режиму питання: суспільного договору, народного суверенітету, природних прав людини , поділ влади, правової держави та ін.

Так, концепція «суспільного договору» трактувала виникнення держави як наслідок добровільної угоди між людьми з приводу організації суспільного життя і наділення певних осіб та інститутів владою в ім’я підтримки порядку, захисту прав та інтересів людей.

Основоположником теорії народного суверенітету вважають французького філософа Ж.-Ж. Руссо. Суть його поглядів полягає в тому, що саме народ є джерелом державної влади та її носієм. Держава створюється народом, він вищий, ніж державна влада. Тільки народ повинен приймати Конституцію, мати право висувати і відкликати своїх депутатів з парламенту, контролювати процес формування влади.

Система правової держави є невід’ємною частиною навчань Дж. Локка, Ш. Монтеск’є, а також видатних німецьких філософів І. Канта (1724-1804) і Ф. Гегеля (1770-1831). На їхню думку, мета держави полягає в тому, щоб забезпечити панування права. Основним принципом правової держави є верховенство закону.

Великий вплив на формування політичних поглядів Нового часу справила теорія поділу влади, де державна влада представлена ??трьома різними її гілками – законодавчою, виконавчою та судовою. Закони приймаються тільки представницької (законодавчої) владою, виконавча влада не має права змінювати закони, суд повинен бути незалежним.

У 40-х роках XIX ст. в Європі поширилася політична теорія, яка була сформульована в працях К. Маркса (1818-1883) і Ф. Енгельса (1820-1895). Її особливість полягає в класовому підході до питання про суспільне, в тому числі політичному устрою держави -виключно як органу класового панування. Пролетаріат представлявся як, безумовно, прогресивний клас, який покладе край всім формам експлуатації та насильства і створює суспільство без класів, із загальною власністю народу.

...
ПОДІЛИТИСЯ: