Місце і роль громадських рухів у політичному житті

При розгляді третього питання даної теми, ми хотіли б звернути увагу на такі аспекти. Важливу роль в сьогоднішньому політичному житті відіграють громадські рухи та об’єднання. Їх аналіз показує, що вони мають багато спільного з партіями і ряд відмінностей від них.

Суспільно-політичні рухи характеризує масовість і велика ступінь впливу в певні періоди на суспільство. Зазвичай вони виникають стихійно, на добровільній основі, і не в центрі, а на периферії.

Рухи. В основі їхньої діяльності лежать такі принципи: рівноправність всіх учасників, самоврядування, добровільність, широка гласність їх діяльності, проведення великих масових акцій. Але на відміну від партій, їх характеризує розпливчаста організаційна структура, відмінність підходів їхніх лідерів до вирішення політичних завдань.

Рух – це особлива форма громадського об’єднання, яке чинить на уряд тиск «знизу» політичними методами. Вони є показником гострих соціально-економічних проблем у суспільстві, неправильної діяльності окремих державних структур. Вони несуть у собі великий критичний заряд і тому можуть виступати як руйнівними, так і творчими. Якщо раніше руху ділилися за класовим принципом: на пролетарські, буржуазні і дрібнобуржуазні, то сьогодні їх розрізняють по відношенню до політичної влади. Польський політолог Єжи Вятр суспільно-політичні рухи розділяє на такі типи:

• консервативний рух;

• рух протесту;

• реформістський;

• революційне;

• контрреволюційне;

• демократичне.

Характер руху може бути: політичний, економічний, екологічний, національний, релігійний, молодіжний, студентський, селянський, жіночий. У суспільно-політичних рухах досить чітко виділяють два потоки – насильницький і ненасильницький. Особливий напрямок утворює правозахисний рух, до якого входять організації, що борються проти утиску прав особистості.

Рухи, як і партії, виконують ряд функцій:

• представницьку;

• соціокультурну;

• соціального контролю;

• примирення соціальних груп з владою.

Сила руху та його вплив визначається такими факторами:

• ступенем спільності учасників та їх організованості;

• підготовленістю лідерів, їх єдністю і умінням організувати рух;

• цілями, які ставлять перед собою учасники;

• рівнем політичної свідомості і тактичною гнучкістю;

• чисельністю учасників;

• вмінням провести агітаційну роботу і впливати на засоби масової інформації.

Політологія знає ряд загальнодемократичних міжнародних рухів, які відіграють важливу роль у світовій політиці протягом десятиліть.

Ось деякі з них:

1. Всесвітній рух прихильників миру, яке об’єднує представників 140 країн.

2. Християнський рух на захист миру, за духовні і моральні цінності людства.

3. Міжнародний Союз студентів, в який входять 122 національні організації.

4. Жіночий рух (фемінізму) за рівні права жінок з чоловіками в суспільстві та політиці.

5. Екологічний рух «Грінпіс», на основі якого зовсім недавно виникли партії «зелених» в ряді країн, а т.ч. і в Україні.

Всі ці рухи виникли як відповідна реакція на утиск інтересів якихось соціальних прав громадян, або на невирішеність важливих проблем в галузі екології, культури, національних і релігійних громад.

Висновки:

1. Таким чином, джерелом виникнення того чи іншого руху є потреба реформування якихось відносин у суспільстві.

2. Рух об’єднує людей на конкретну справу, якщо ж його немає, то рух загасає або переходить в іншу якість.

3. Рух припиняє своє існування, якщо мета досягнута або прихильники розчарувалися в недосяжності поставленої мети.

4. У кожному разі руху є школою політичного виховання мас. Різні союзи, асоціації, об’єднання громадян, впливаючи на владу, захищаючи певні групові інтереси, сприяють зміцненню згуртованості суспільства, миру і злагоди в тій чи іншій державі.

...
ПОДІЛИТИСЯ: