Інноваційне оновлення суспільства і політологія

Сучасна парадигма соціально-економічного, політичного розвитку суспільства – це інноваційне осмислення самоорганізації суспільства, що дозволяє вирішити одвічну суперечність між особистістю і державою, де останнє, декларуючи права і свободи особи, на ділі нерідко виступало механізмом руйнування, стримування творчих інноваційних потенціалів багатьох людей, блокувало їх самореалізацію. Освоїти соціальну інноватику неможливо без звернення до аналізу епохальних, базисних нововведень по історичним епохам та інноваційним полях, хвилям базисних інновацій (табл. 1).

Однак це не просто систематизація базисних інновацій, що мають місце в період історичних епох розвитку суспільства, а вплив їх на динаміку, трансформацію соціально-культурної сфери – науки, економіки, політики, освіти, культури і т.д. в ритмі дії циклічно-генетичних закономірностей розвитку общества1.

Поняття «епохальні інновації» ввів у науковий обіг нобелівський лауреат Саймон Кузнець. У нобелівської лекції (1971) він цей термін визначив наступним чином: «Основні прориви в розвитку людського знання, ті, які з’явилися головними джерелами довгострокового економічного зростання і широко поширилися у світі, можна назвати епохальними нововведеннями. Мінливий курс економічної історії можна, мабуть, розділити на економічні епохи,

кожна з яких визначається епохальним нововведенням з прісу-

– 2 щей їй характеристиками зростання »2.

Таємниці інноваційної динаміки були розгадані й закладено основи теорії інновацій в ритмі циклічно-генетичних закономірностей розвитку суспільства М. Кондратьєвим, П. Сорокіним, С. Кузнєцовим, Ф. Бродлі, Г. Менш, І. Шумпетером.

Для того щоб зробити науковий аналіз політичного життя сучасного суспільства, його природи і змісту політичних інститутів, політичної поведінки суб’єктів та ідей соціально-політичного життя, потрібно бачити реалізує потенціал інновацій та їх вплив в усі історичні епохи на соціально-політичну сферу суспільства. Потенціал інновацій, його використання, створює фундамент для підвищення ефективності відтворення та якості життя населення.

Політика як певний спосіб регуляції відносин між людьми і як особливе мистецтво управління ними зародилася і розвивалася в різні історичні епохи інноваційного оновлення суспільства, що супроводжувалися утворенням класів, змінами майнових і владних відносин, формуванням державності, установами публічної влади з апаратом управління і примусу, будівництва варіантів найкращого правління і державного устрою. Набуті знання закріплювалися, оформлялися, захищалися в різних теоріях і навчаннях, в політології як науці, яка критичних аналізує минуле і науково пояснює реальність.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Истоки государства