Держава і особистість

Правова демократична держава передбачає верховенство закону, взаємну відповідальність держави і особистості, забезпеченість реальних прав особистості. Держава і особистість між собою не є рівносильними сторонами.

Взаємна відповідальність держави і особистості

У взаємовідносинах держави і особистості найважливішою рисою є принцип їх взаємної відповідальності.

Зазвичай у взаємній відповідальності держави і громадянина найважливішим є такі природні права людини, як право на життя, право забезпечення безпеки, право на власність, право вільного пересування і ін.

У свою чергу, у всіх випадках, де протікає діяльність держави, цілком очевидним є і відповідальність громадян, особистостей, виконання ними цивільних зобов’язань перед державою. При цьому перш за все підлягає виконанню громадянами своїх конституційних обов’язків, дотримання ними встановлених державою порядків.

У Західному світі, де побудовані основи різних типів правових держав, звертається увага на відповідальність посадових осіб за дотримання прав і свобод громадян. Звичайно, відповідальність не здійснюється сама по собі, а спираючись на створені правові основи, забезпечується відповідальність перед законом винних в порушенні прав і свобод людини. Іншими словами, це може мати практичну значимість при наявності відповідної нормативної бази. Мова тут йде не тільки про Конституційний суд і цілої судовій системі держави, а про визначальний потенціал гуманності існуючого законодавства, повній відповідності критеріям соціальної справедливості і т.д.

Права і свободи особистості

Гарантія відповідальності державних установ перед громадянами непорушення їх прав є конституційним правом в правовій державі. Недемократична держава з формального боку визнає права особистості. Однак воно потенційно не здатна здійснювати ці права. Це можна було простежувати на прикладі колишнього Радянського держави. Для такої держави визначальним є відповідальність перед ним громадянина.

В основі правових гарантій особистості покладені прийняті 18 грудня 1948 р Організацією Об’єднаних Націй загальна Декларація прав людини і положення відповідних документів міжнародного співтовариства.

Згідно з цим, відповідні владні структури держави кожній людині повинні подавати необхідні документи, що безпосередньо стосуються його прав і свобод. При цьому повинен бути досягнутий необхідний рівень правової культури, а також самі громадяни повинні бути активними у здійсненні своїх прав і свобод.

ПОДІЛИТИСЯ: