Танці в печерах над морем. острів Менорка

Небо тут – бірюзове, море – синє, а гори – смарагдові. Повітря прозорий, сонце сяє цілий день, і люди ходять в літніх шатах. Всюди пальми, апельсинові та лимонні дерева, алое, фіги і гранати. Одним словом, життя тут гідна подиву. Так писав про Балеарських островах Фредерік Шопен. Великий композитор був не самотній у своїх захопленнях, так як і сьогодні сюди приїжджають відпочивати мільйони туристів.

За кількістю доісторичних пам’яток Менорка – найцікавіший з Болеарскіх островів. Тут збереглися три види древніх споруд, побудованих невідомої цивілізацією. Вчені вважають, що одні й ті ж архітектори побудували кам’яні громади на Менорке, нураги на Сардинії і знаменитий моноліт Стоунхендж в Англії. Причому, побутують думки, що архітектори ці – інопланетяни.

Туристи із задоволенням оглядають на Менорке значні таліоти, що служили для житла та захисту, монументальні наклепи, що використовуються як мавзолеїв, і незвичайні тауласи – багатотонні кам’яні брили, що стоять один на одному у вигляді літери « Т». Це єдині свідоцтва таємничої цивілізації, що дійшли до наших днів.

Ще одне диво – Кальські печери, видовбані в скелях у IX столітті до нашої ери. Сьогодні в цих печерах заповзятливі іспанці влаштували затишні бари і дискотеки. У природних гротах, переходять один в іншій, танцюють тисячі молодих людей. Гроти виходять до моря на величезній висоті, і розпалені танцями юнаки нерідко усамітнюються тут з подругами.

Болеарскіе острови отримали свою назву від грецького слова « балло » (праща). Що жили колись тут люди славилися мистецтвом влучної стрільби з цієї зброї. Вони настільки точно посилали камінь в ціль, що римляни навіть називали Менорку Малим Пращевим островом.

Нинішнє населення острова набагато миролюбнішим, більш відоме їх вміння веселитися. Один з найбільш гучних і видовищних свят – фієста, яка щорічно проходить з двадцять третього по 24 червня в місті Сьюдадела.

Апофеоз свята – скачки на конях по вузьких вуличках старого міста. Сотні вершників, одягнені в старовинні костюми, представляють різні суспільні класи. Як криголами розрізають вони натовп місцевих жителів і туристів, загатили всі центральні вулиці і площі.

Ще один улюблений туристами місто – Вільє – Карлос. Тут роблять джин, що практично не відрізняється від кращих англійських сортів. Це й не дивно – адже саме британці привезли на острів секрет приготування свого улюбленого напою. А тепер туристи із задоволенням замовляють в барах справжній іспано- англійська джин.

ПОДІЛИТИСЯ: