✅Чим відрізняється еміграція від імміграції

У пошуках кращої долі одні люди покидають Україну, інші – навпаки, прибувають в неї. Такий рух називається міграційними процесами, які мають істотний вплив на життя всього суспільства.

У чому різниця між основними поняттями і чому так важливо приділяти увагу даному питанню?

Що таке еміграція?

Еміграція – це переселення осіб у зарубіжну країну з політичних, економічних, соціальних мотивів. Вона може бути і добровільною, або примусовою, спровокованою поведінкою влади. Переселення з України в США, Польщу чи Канаду – це еміграція, викликана різницею в рівні життя.

Що таке імміграція?

Імміграція – це вселення в державу в силу тих чи інших обставин, яке може бути тільки добровільним. Мотивів на зміну країни перебування безліч – від пошуку кращої долі до порятунку власного життя та здоров’я.

Різниця між еміграцією і імміграцією

Отже, на перший погляд, відмінності між визначеннями носять суто технічний характер і, по суті, представляють дві сторони одного процесу.

Емігранти залишають країну, а іммігранти – вселяються в неї. Контролювати ці процеси дуже складно, тому що далеко не завжди вони знаходяться в правовому полі (нелегальні переселенці).

При цьому еміграція може бути примусовою: тих чи інших осіб просто «попросять» або зобов’яжуть залишити державу і зроблять персонами нон-грата.

А от змусити людину примусово вселитися в країну неможливо, оскільки таких механізмів не існує. Всі розвинені держави вводять квоти на імміграцію, встановлюючи певні межі, а часом і забороняють її.

Практично всі країни не забороняють еміграцію (крім тоталітарних режимів), квоти на неї, як правило, не вводяться.

Відмінність еміграції від імміграції полягає в наступному

  • Напрямок. Еміграція спрямована за межі держави, імміграція – всередину неї;
  • Право на проживання. Емігрант набуває посвідку на проживання або отримує громадянство в новій країні, іммігрант, навпаки, втрачає зв’язок з батьківщиною у зв’язку з встановленням зв’язку з новою землею;
  • Згода особи. Еміграція може бути примусовою, в той час, як імміграція – тільки добровільною;
  • Квоти. Еміграцію практично неможливо контролювати, ніяких меж на кількість осіб, які покидають батьківщину, не встановлюється. Кількість іммігрантів більшістю держав обмежується, вводяться спеціальні квоти.
Посилання на основну публікацію