Самоосвіта як форма освіти

Найбільш природним підходом у вивченні процесу самоосвіта є розуміння його як засобу пошуку і прийняття соціального досвіду. Саме за допомогою самоосвіти людина пізнає, розвивається і набуває професійні навички, необхідні йому для здійснення цілей і виконання поставлених завдань. Наскільки превстигне людина в самоосвіті залежить від багатьох факторів.

Самоосвіта дозволяє в майбутньому отримати знання та навички, які приносять користь не тільки самій людині, але і суспільству в цілому. Наприклад, людина задається питаннями екології, його хвилюють проблеми, пов’язані з вивезенням та утилізацією промислових відходів та ін, які можуть вирішити глобальні людські проблеми.
Наприклад, таких як:
мотивація;
прагнення;
чітко вибудувані цілі і завдання;
рівень самодисципліни.

Процес самоосвіти складний ще й тим, що індивід одночасно виступає і в якості суб’єкта освітньої діяльності та її об’єкта.

Підсумувавши все, вищесказане, можна зробити висновок, що самоосвіта – це пізнавальний процес, в результаті якого індивідуум вдосконалює свої фізичні, духовні, соціальні навички. При цьому процес цей заснований на персональному інтересі з боку людини. Індивідуум, що займається самоосвітою, бажає відповідати позитивному і загально одобрюваного типу особистості. Самоосвіта являє собою два відносно самостійних процесу – самонавчання і самовиховання. Система самоосвіти неперервна, вона пов’язує воєдино щаблі й стадії навчального процесу, роблячи його повноцінним, надаючи процесу висхідний характер. Ринок праці диктує свої правила, щоб відповідати вимогам, людина сьогодні повинен ставити в основу самоосвіта і саморозвиток. Ці два процеси допоможуть домогтися особистості хороших результатів не тільки на професійному поприщі, а й в особистому, соціального життя.

Як стверджує ЮНЕСКО, процес утворення не закінчується із закінченням школи або інституту. Навчання має тривати протягом усього життя людини. Самоосвіта має стати як правом, так і обов’язком індивідуума. Жан Делор в одній з робіт зазначив, «Освіта знаходиться в центрі проблем, пов’язаних з розвитком особистості та розвитком суспільства. Мета освіти – надати абсолютно всім можливість проявити себе, що означає для кожного можливість реалізації своїх власних цілей … Щоб зробити процес самоосвіти популярним і затребуваним, суспільство має всіляко підкреслювати переваги цього важливого процесу. Все повинно бути спрямоване на те, щоб самоосвіта було гнучким, варіативним, доступним як за часом, так і з фінансів … Подібна освіта, повинно підлаштовуватися не тільки під зміни в професійній сфері, але й зобов’язана перетворитися на процес безперервного самовдосконалення людської особистості. Воно повинно допомагати людині в отриманні нових знань і навичок протягом усього життя. Виходячи їх цього, слід говорити про потреби руху до “суспільства освіти”. Правда полягає в тому, що протягом всієї суспільного та особистого життя людині є чому повчитися ».

Посилання на основну публікацію