Розкриття поняття мети і завдання дослідження

На самому початку вивчення ключовим моментом є ясність розуміння загального результату пошуку, його цілей і завдань дослідження, яких необхідно досягти. Як відомо, цілеспрямованість є найважливішу рису діяльності людини, яке робить її відмінною від несвідомого поведінки тварин, і від безладних, що не спрямованих на досягнення якої б то не було мети вчинків людини.

Що таке мета дослідження

Перед початком процесу безпосередньої діяльності людей ілюструє уявне зображення того, що буде необхідно йому в майбутньому, формує його в своїй свідомості, реалізує так зване випереджальне відтворення дійсності. Кожен з цих етапів цілком відноситься і до педагогічного процесу.

Фактична педагогічна діяльність виникає виключно в тому випадку коли вчинки людини мають деяку мета і внутрішньо обгрунтовані. Таким чином, дослідницька мета в психолого-педагогічному аналізі – це продукт діяльності цілепокладання, яка передбачає, в свою чергу, націлену перетворюючу роботу суб’єктів освіти, іншими словами викладачів і учнів. Це щось на зразок «подвійного» цілепокладання і такою ж доцільністю.

Аналізоване цілепокладання є той вибір особливо прийнятний з позиції допустимих можливостей існуючої педагогічної дійсності методів, яке перетворюється з функціонального стану в новітнє, необхідне, потрібне стан, в бажане майбутнє. Така перебудова, яка передвіщає, нехай і в розумі, очікувані результати, і є побудовою цілей. Педагогічна завдання не полягає в ілюзіях, мріях або виключно хорошими побажаннями дослідника. Вона являє собою очікуваний результат, який базується на порівнянні педагогічного досконалості і існуючих ресурсів відображення реальних процесів і явищ педагогічної спрямованості.

Педагогічні образи здатні змінюватися в ході історії, вони в деякій мірі пов’язані зі специфікою соціальної обстановки, з існуючим політичним та економічним устроєм, однак, в них все-таки панують певні в національно-специфічній формі загальнолюдські цінності. В першу чергу це відноситься до ідеального всебічно (або різнобічно) розвиненому сильному і вільній людині творчо розвиненого, що володіє високими моральністю і громадянською відповідальністю. Ступінь же досяжності подібного рівня здебільшого визначається підготовленістю суспільства і його потенціалом, ступенем зрілості, створенням його громадської та педагогічної інфраструктури.

Прогнозування, об’єднане з порівнянням ідеалу з реальністю і розкриттям ймовірності зближення з ідеалом, призводить до справжнього цілепокладання. Воно створюється на базі дослідженої дійсності, прогнозування її напрямки на майбутнє, враховуючи керівні здібності зміни умов і методів педагогічного процесу. В даному випадку враховуються і розклад, і розбір, і уява, і проникливість дослідника. Чи не йдуть від уваги і педагогічні, психологічні, загальносоціальні взаємозв’язку, які, як усім відомо, мають можливим характером, виявляють напрямки, а не певний, багато в чому схильна змін, що підкоряється збігів багатьох положень процесу розвитку.

Отже, мета – це аргументоване розуміння загальних кінцевих або проміжних досягнень пошуку.

Подібно шахісту досліднику необхідно, оцінивши ситуацію, що виникла, подумки змінити її в іншу, найбільш підходящу до того, щоб потім розробити план гри, а також визначити ходи, найбільш ефективно напрямні до продуманому перетворенню. Ключовим і обов’язковим до виконання аспектом дослідження вважається уточнення загальних мети і завдання в системі дослідження.

Визначення мети дослідження може бути роз’яснено безліччю способів – за допомогою традиційно застосовуються в наукових роботах стійких фраз. Наведемо деякі їх приклади:

  • розкрити …;
  • визначити …;
  • довести …;
  • уточнити …;
  • відпрацювати …

Що таке завдання дослідження

Постановка задач являє собою якийсь відбір шляхів і методів з метою досягнення результату дослідження, а самі завдання дослідження – це як раз ті самі методи по досягненню кінцевої мети.

Їх можна позначити як проблеми, вирішення якої дає можливість дістатися до мети дослідження. Вибір завдань в будь-якому випадку обумовлюють поділом мети дослідження на цілі другого порядку. В поставлених завданнях дослідження необхідна присутність як тих, які надають придбання новітніх відомостей, так і тих, за допомогою чиїх праць можна додати і в систему існуючих психологічних знань.

Дослідницька робота буде прийматися в якості цілісного і завершеного, виключно в про випадок, коли досліджуване явище не буде проглядатися в описі як відокремлене від інших психічних явищ або як що не володіє структурою. Тому, до складу завдань дослідження потрібно включати такі, за допомогою яких можна визначити місце досліджуваного явища в психіці його взаємозалежності з іншими явищами. У будь-якому дослідженні обов’язковим пунктом є оцінка рівня психіки, до якого належить схильний аналізу факт, відокремити чергові ступені психіки і факти досліджуваного явища, що знаходяться на цих щаблях, розібрати приховану структуру явища.

У психології існує безліч властивостей і процесів, які являють собою базу в сенсі їх відносини до багатьох щаблях психіки. Як приклад, активність, занепокоєння, зосередженість, пам’ять тощо.

Виділення лінії ключового якості і окремих точок на такій лінії допомагають точному визначенню предмета дослідження і розуміння загального спектра завдань дослідження. Будь-яке психічне явище відноситься до однієї або навіть кількох областях психіки, взаємопов’язане з тими або іншими базовими якостями. З цієї причини все психічні феномени можна вивчати не тільки в координатах, межах однієї з головних областей психіки (емоційної, пізнавальний, поведінкової, контактної), а також і в рамках інших розділів психіки.

Що володіють певною структурною твердження. Наприклад, в особистості таких можна взяти: що спонукає сфера, сфера єдності орієнтації, картина світу, досвідченість, обдарування і так далі. В такому випадку, буде неможливо знайти загальні і універсальні вказівки з тієї причини, що саме поділ психіки здатне бути незалежною завданням. Її результат визначається теоретичними принципами, методологічними аспектами, узагальнюючої установкою дослідження. Досить часто зустрічається оману в постановці завдань дослідження полягає в тому, що автор замінює опис дослідницьких завдань описом плану його майбутніх дій. У цьому випадку завдання формуються приблизно наступним чином:

  • розібрати літературу по темі;
  • провести перевірку (обстеження);
  • обробити засновані на досвіді дані;
  • розібрати отримані відповіді на питання і зробити висновки.

Це є записом простих послідовних дій наукового дослідження. В даному описі немає абсолютно нічого нового, однак таку послідовність необхідно дотримуватися.

Таким чином виходить, що знайдені відомості потрібно обробити, після чого роз’яснити і тільки потім формулювати висновок.

ПОДІЛИТИСЯ: