Поняття і види емпіричного психолого-педагогічного дослідження

В цілому, емпіричні пізнання – це пізнання, які полягають в знанні ключових параметрів досліджуваних процесів і явищ, багатофункціональних взаємозв’язках між даними параметрами, а також в поведінці цих об’єктів.

Вони доступні для виявлення виключно в процесі практичної роботи, експериментів і досліджень. Відмінною рисою емпіричного об’єкта зазвичай вважають можливість його емоційного відображення. Продукти аналізу емпіричних даних в ході дослідження можуть виражатися не тільки в формі визначення фактів, але також і у вигляді емпіричних узагальнень.

До числа дослідницьких основних методів педагогічного дослідження, що дають можливість придбати емпірично отриману інформацію про психолого-педагогічних процесах, відносяться з них, які знаходяться в безпосередньому зв’язку з практикою. Завдяки ним забезпечуються накопичення, фіксація, класифікація, а також узагальнення базового матеріалу з метою формування психолого-педагогічної доктрини. Як найбільш часто використовуваних емпіричних методів дослідження в педагогіці прийнято вважати наукове спостереження, різноманітні типи педагогічних експериментів, роботу з науковими прецедентами, іншими словами створення опису отриманих результатів, їх класифікація, систематизація, аналіз, а також узагальнення, вибіркові опитування, бесіда.

Види і сутність емпіричних методів

До емпіричним практичним методам педагогічного дослідження відноситься цілий ряд різноманітних методик. Спостереження являє собою один з них в психолого-педагогічного дослідженні.

Спостереження

Даний метод має на увазі під собою цілеспрямоване, планомірне і безперервне сприйняття і фіксацію проявів психолого-педагогічних процесів і явищ. Відмінними рисами наведеного дослідного методу прийнято вважати прагнення до конкретної мети, планомірність і систематичність, об’єктивне сприйняття досліджуваного явища і його фіксації, збереження природного ходу психолого-педагогічних процесів.

Спостереження підрозділяється на кілька наступних типів:

  • цілеспрямоване і випадкове;
  • суцільне і вибіркове;
  • конкретне і опосередковане;
  • тривале і короткочасне;
  • відкрите і закрите;
  • констатує і оцінює;
  • неконтрольоване і контрольоване;
  • природне і лабораторне.

Спостереження являє собою, з одного боку, нескладний і досить доступний метод дослідження, а з іншого, досить важкий у виконанні процес з тієї причини, що можлива така ситуація, коли спостереження не приносить розуміння сутності і специфічних деталей педагогічних процесів і явищ.

Спостерігач робить запис до протоколу виключно в тому випадку, коли щось безпосередньо або побічно здатне сприяти вирішенню схильною до дослідженню проблеми.

Бесіда

Бесіда є в достатній мірі часто вживаним методом в психології та педагогіці. Вона дозволяє отримати необхідні дані про досліджуване явище в закономірною формі, як від досліджуваної персони або ж членів досліджуваної групи, так і від оточуючих нього / них людей.

Наукове значення наведеного методу полягає у встановленні індивідуального контакту з піддають дослідженню об’єктом, можливості придбати значну кількість інформації відразу і уточнити певні питання в формі співбесіди. Бесіда ділиться на два типи, вона може бути формалізованою або ж неформалізованій.

Формалізована бесіда передбачає під собою стандартизовану постановку питань і запис відповідей на них, що дозволяє різко об’єднувати і проводити аналіз отриманої в процесі інформації.

Неформальна бесіда проводиться в кілька більш вільній формі, що дає можливість по черзі задавати додаткові питання, грунтуючись на існуючій ситуації. В процесі неформалізованій бесіди, найчастіше, досягається найбільш близький контакт між дослідником і досліджуваним, що допомагає отриманню максимально повної та об’єктивної інформації.

Методи опитування

Такі методи психолого-педагогічного дослідження мають на увазі під собою письмові або усні, конкретні або опосередковані звернення дослідника до респондентам з питаннями, зміст відповідей на які розкриває певні сторони досліджуваної проблеми. Подібні методи знаходять своє застосування у випадках, коли об’єктом дослідження виступають люди, тобто конкретні учасники досліджуваних процесів і явищ. Таким чином, існує можливість отримати інформацію про різноманітні події та факти, про думках, оцінках, перевагах схильних до опитування учасників.

Вибіркове опитування прийнято поділяти на кілька його форм:

  • інтерв’ю (усне опитування);
  • анкетування (письмове опитування);
  • експертний опитування;
  • тестування (з пропонованими варіантами відповідей);
  • соціометрія (дозволяє на базі вибіркового опитування виявити міжособистісні відносини в групі людей).

Психолого-педагогічний експеримент

Даний метод дослідження носить всебічний характер і забезпечує науково-об’єктивну, а також доказову основу висунутої на початку дослідження гіпотези. Він дозволяє істотно глибше, ніж інші існуючі методи, визначити дієвість тих чи інших нововведень в області навчання і виховання, піддати порівнянні значимість всіляких причин в структурі педагогічного процесу і вибрати краще їх поєднання для конкретної освітньої обстановки, знайти необхідні умови здійснення поставлених педагогічних завдань.

Експеримент дозволяє дослідникам визначити повторювані, стійкі, значні взаємозв’язки між педагогічними діями, іншими словами вивчити закономірності, відмінні риси окремого педагогічного процесу. З іншого боку, педагогічний експеримент являє собою досить важкий у виконанні методу дослідження з тієї причини, що для його реалізації від дослідника вимагається володіння високою методологічною культурою, а також максимально копітка розробка програми і вірний критеріальні апарат, що дає можливість фіксувати дієвість освітнього процесу.

Наслідки педагогічних експериментів в психолого-педагогічних дослідженнях не варто абсолютизувати. Їм, в будь-якому випадку, необхідні підкріплення і перевірка з використанням інших наукових методів і методик психолого-педагогічного дослідження.

ПОДІЛИТИСЯ: