Молодший шкільний вік прийнято називати вершиною дитинства. Це пояснюється тим, що молодший школяр поєднує в собі якості, які притаманні дошкільнику (наївність, легковажність, захопленість), але при цьому у нього вже проявляється більш доросла логіка мислення, спрямованість на вчення, певний соціальний статус у суспільстві (школяр). Зміни торкаються всіх сторін життя дитини, весь її устрій, змінюються інтереси і цінності.
Вікові межі молодшого шкільного віку збігаються з початком навчання в школі. В даний час межі молодшого шкільного віку встановлені з 6-7 років до 9-10 років.
У молодшому шкільному віці у дитини відбуваються зміни в фізичному і психофізичному розвитку, дані зміни спрямовані на забезпечення подальшої можливості успішного навчання в школі.
Найбільше значення, конкретно для дитини має зміна його соціального статусу. У цей період дитина стає «суспільним» суб’єктом, йому надається більше свободи, але при цьому зростають вимоги і відповідальність.
Протягом молодшого шкільного віку дитина вчиться вибудовувати взаємини вже не тільки з однолітками, а й з дорослими оточуючими його людьми. Поступово безумовний авторитет дорослого втрачається, все більшого значення набувають однолітки, їх думка, зростає значимість дитячого співтовариства.
Основне завдання початкової освіти – закласти фундамент знань, необхідних для подальшого успішного навчання дитини, яке в рамках сучасних умов може тривати все життя.
У початковій школі дитину вчать писати, читати, рахувати, міркувати, зв’язно і грамотно висловлювати свої думки, правильно і логічно робити висновки. Весь процес навчання супроводжується інтенсивним вихованням. Виховання в початковій школі має кілька напрямків:
- моральне,
- естетичне,
- трудове,
- фізичне,
- правове,
- екологічне,
- економічне і т.д.
Необхідно відзначити, що процес виховання в молодшому шкільному віці є превалюючим процесом і підпорядковує собі навчання і освіту. Це пов’язано з тим, що якщо людина не вихований, то давати йому знання не тільки не доцільно, а й небезпечно.