Духовність як основа набуття сенсу життя

Складність розуміння духовності, як немеркнучої цінності – одна з серйозних проблем людства. Найбільше, вона має значення сьогодні, на вирішальному етапі поновлення загальноросійського населення, коли перед будь-яким, розважливою людиною, особливо глибоко стоїть питання про значення і сенс існування.

Моторошні вчинки бездуховності: аморальний спосіб дій, алкоголь, наркотики, суїцид, все це наслідки емоційної спустошеності, джерело якої починається з типового для оточення дефіциту поважності, гуманізму, співчуття, взаємодопомоги, що відбивається в першу чергу на дітях.
Їх труднощам, тривог і хвилювань, практично перестали приділяти уваги не тільки педагоги, а й батьки.
Статистичні дані показують жахливі цифри: щорічно, закінчують життя самогубством близько 2800 дітей і підлітків у віці від 5 до 19 років, і в ці похмурі цифри не входять випадки спроб до самогубства.

Найбільш болісно, ​​позбавлення сенсу життя, кінцевою і головної мети існування, переживають ті, хто вірою і правдою служив державі, якого не стало, просто зникло в нікуди.

Не розуміючи навіщо і заради чого жити, хтось глушить себе алкоголем, хтось їде, а хтось безжально закінчує життя самогубством.

Пошук мети в житті, чистої правди, форсування безсмертного розбіжності між “володіти” або “існувати” властиві людині, яка володіє своєрідними комплексними рисами особистості: душевністю, витоками якої є: людинолюбство, самовідданість, безкорисливість, терпимість, поблажливість та інше.

Сучасному суспільству терміново потрібен педагог, що володіє високим рівнем духовних можливостей, оскільки саме з його допомогою можливий вихід з тривалої духовного і морального кризи, обплутав усю країну.

Дослідження документів, що мають найбільше значення в галузі освіти федерального і регіонального рівня, надало можливість виробити висновок про те, що перед педагогами стоїть соціально важливе завдання: виховати духовність в особистості, як однією з головних причин подолання духовної дефіциту, випробовується суспільством.
Отже, не інакше як в даний час, заслуговує особливої ​​уваги проблема осмислювання духовності в освіті.

Народна наука безпосередньо пов’язує воєдино:

1. Завдання формування суспільства з хитромудрими задумами освіти.
2. переборення економічного та соціологічного кризи в духовному відродженні Росії.
3. Виховання людини “високого духовного зростання”.

Таким чином, духовність визначається відчуттям і усвідомленням людини, особистої цілісності та непорушного зв’язку з дійсністю.
Духовним може бути і неграмотний або малоосвічена людина, підсвідомо відчуває рівнозначність і непорушний зв’язок особистого “Я” з усім іншим світом, взаємини з яким він організовує не так на побоюванні або нав’язуванні, а на любові, чуйності, розумінні та інше.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: