Цілі і завдання педагогічної діяльності

Сучасна педагогічна література відповідає на питання, що таке педагогічна діяльність як особливий вид суспільно-корисної діяльності людей, яка полягає у свідомій підготовці підростаючого покоління до життя, що реалізує економічні, політичні, моральні, естетичні цілі.

Педагогічна діяльність має давні історичні корені, накопичує багатовіковий досвід поколінь. Учитель є сполучною ланкою між поколіннями, носієм людського, громадського, історичного досвіду, багато в чому обумовлює суспільно-культурну цілісність народу, цивілізації і в цілому спадкоємність поколінь.

Завдання педагогічної діяльності

Завдання педагогічної діяльності, проходячи зміни, охоплювали сферу освіти, виховання, навчання. Сама педагогічна діяльність завжди мала високою соціальною значимістю, за словами передових мислителів.

Вона характеризувалася важливою особливістю: використання методик допускалося усіма людьми в якості виконання різних ролей (батьків, родичів, керівників). В даному випадку малася на увазі непрофесійна педагогічна діяльність.

Професійна ж здійснюється вчителями, які мають спеціальний професійно-педагогічну освіту. Така діяльність може бути реалізована в спеціальних педагогічних системах і бути основним джерелом існування, за який надається заробітна плата.

Основні компоненти і зміст педагогічної діяльності

Педагогічна діяльність включає в себе основні компоненти, які важливі і являють собою динамічні взаємозв’язки:

  • отримання знань (проведення досліджень, експертиз і так далі);
  • передача наявних знань протягом освітньо-виховного процесу;
  • поширення знань (видання підручників, написання наукових статей);
  • виховання учнів;
  • формування і розвиток особистості дітей.

Професія педагога полягає в тому, що вчителю слід використовувати спеціальні предметні знання разом з різноспрямованими взаємовідносинами з людьми. Існують вимоги подвійний підготовки такого фахівця – наявність предметних знань, необхідність в психолого-педагогічної підготовки.

Особливість професії представляється в її гуманістичної, колективної і творчої спрямованості.

Наявність трьох характерів педагогічної діяльності обумовлено її специфікою.

Гуманістичний характер орієнтований на виховання людини, що формується і розвивається як особистість, відбувається освоєння досягнень людства, що сприяє продовженню людського роду, відбувається безперервна спадкоємність поколінь.
Колективний характер має на увазі вплив на учня не тільки педагогом, а й усім педагогічним колективом, з допомогою інших джерел, що включають забезпечення групового, колективного впливу.

Творчий характер – це важлива особливість, що відбивається в ступені використання педагогом своїх можливостей для досягнення поставлених цілей.

Формування творчого потенціалу особистості педагога визначено накопиченим соціальним досвідом, психолого-педагогічними знаннями, ідеями, вміннями і навичками, які дозволяють знайти і використовувати найбільш прийнятне рішення, метод.

Діяльність учителя важка, унікальна, неповторна, представлена ​​системою і послідовністю педагогічно доцільних дій, спрямованих на вирішення певних завдань в обумовлений термін з дотриманням принципів і правил.

Цілі педагогічної діяльності

Педагогічна діяльність ґрунтується на усвідомленні цілі, яка задає імпульс діяльності. Мета визначається як результат проведеної роботи. Вважається, що саме з її допомогою педагог і учні повинні зуміти передбачити свої підсумки в формі узагальнених уявних утворень, відповідно до яких співвідносяться всі компоненти педагогічного процесу.

Визначення завдання педагогічної діяльності має велике теоретичне і практичне значення, яке визначається в:

  • Чіткій постановці цілей, які впливають на розробку педагогічних теорій. Її наявність впливає на розуміння визначення переваги формування людських якостей, відбивається на сутності педагогічного процесу.
  • Формулюванні цілей таким чином, щоб це впливало на здійснення практичної діяльності вчителя. Проектування особистості – основне професійне якість, що вимагає знань і певного характеру для її формування.

Цілі педагогічної діяльності грунтуються на ідейних і ціннісних установках суспільства, що здатне породити традиційні підходи до освіти і виховання, орієнтовані на ефективність навчання, максимальне використання нових поколінь в інтересах держави.

Сучасне суспільство постійно вдосконалює виробництво, підвищує технічний рівень, що в подальшому впливає на пред’явлення високих вимог до рівня підготовленості підростаючого покоління. Інформатизація суспільства, впровадження інформаційних технологій, наявність динамічних процесів у соціальній сфері життя призводить суспільство до формулювання мети діяльності, головним аспектом якої є різнобічна і гармонійно розвинена особистість.

У поняття «різнобічний і гармонійний розвиток особистості» вноситься необхідність забезпечення розумового, фізичного, духовно-морального розвитку, виявлення схильностей, задатків, розвитку здібностей, залучення до сучасних наукових досягнень, виховання гуманізму, патріотизму, колективізму.

Головна мета педагогічної діяльності в сучасних умовах – формування різнобічно розвиненої особистості, яка буде здатна реалізовувати творчий потенціал в динамічних соціально-економічних умовах, як у власних життєвих інтересах, так і громадських, державних.

Сучасна педагогічна наука вважає основними видами своєї діяльності викладання і виховання.

Виховна робота спрямована на організацію виховного середовища, управління різними видами діяльності учнів для вирішення завдань гармонійного розвитку особистості. Викладання направлено на забезпечення пізнавального інтересу і взаємодії дітей. Педагогічні діяльність поділяється умовно на види, так як в процесі вирішуються виховні, розвиваючі та освітні завдання. Це дозволяє досконально розкрити поняття «навчання і виховання».

Щоб глибше зрозуміти і усвідомити сутність навчання і виховання, процеси розглядаються окремо. Реальна практика включає в себе повне злиття «виховує навчання» і «навчального виховання».

Педагогічна діяльність вивчає предмет, званий організацією навчальної діяльності, спрямованої на освоєння предметного соціокультурного досвіду як основи і умови розвитку.

Засоби педагогічної діяльності

Основними засобами педагогічної діяльності є:

  • наукові знання, що сприяють формуванню термінологічного апарату учнів;
  • носії інформації – навчальна література або відтворювані знання;
  • допоміжні – технічні комп’ютерні та інші.

Передача досвіду здійснюється за допомогою пояснення, демонстрації, практичної діяльності учнів і так далі.

Продуктом педагогічної діяльності є формований індивідуальний досвід учня, враховуючи сукупності морально-етичних, емоційно-смислових, предметних, оціночних складових. Оцінка проводиться на підсумкових атестації і перевірках знань у вигляді іспиту, заліку. Результат педагогічної діяльності як виконання її основної мети виражається в інтелектуальному і особистісному вдосконаленні, формування їх як особистості і суб’єктів навчального процесу.

Була розглянута специфіка педагогічної діяльності. Вона грунтується на наявності спеціальних професійних знань, гуманистичности, колективності, творчого підходу. Основна мета – формування особистості, розвиненою різнобічний і гармонійно. Під час своєї діяльності педагог застосовує викладання, виховання, пов’язані між собою. Наукові знання, носії інформації, допоміжні засоби розглядаються як засоби педагогічної діяльності.

ПОДІЛИТИСЯ: