Видубицький монастир

Україна, Київ, монастир XVII ст
Древній монастир на крутому березі Дніпра служив сімейним храмом Володимиру Мономаху і його нащадкам. Тут хотів був похований Тарас Шевченко. У наші дні архітектурний ансамбль визнаний шедевром українського бароко.

Міфи і факти

Легенда розповідає, що коли під час хрещення киян з язичницького капища на Старокиївській горі був повалений дерев’яний Перун і кинутий у води Дніпра, натовп бігла вздовж берега річки, благаючи свого ідола “видибати” і Перун, згідно з переказами, прибився до берега недалеко від того місця , де за часів Київської Русі знаходилася переправа на лівий берег. Так урочище отримало назву Видибічі, а згодом – Видубичі. Всеволод, син князя Ярослава, заснував тут свій родовий монастир і побудував Михайлівський собор в XI столітті. Але войовничі половці напали і пошкодили храм.

Великі лиха завдавали і великі повені. Щоб протидіяти зсувів, київський зодчий XII століття Петро Мелонег побудував систему міцних підпірних стін, які простояли кілька століть і лише в XV столітті не витримали натиску Дніпра: східна частина Михайлівського собору звалилася. Через два століття храм відновили на гроші митрополита Петра Могили. На своєму довгому віку пам’ятник бачив повені і пожежі, занепад і забуття. Після чергового великої повені в 1845 році біля монастиря утворилося озеро, яке отримало назву Видубицького.

Сучасний ансамбль Видубицького монастиря сформувався наприкінці XVII – початку XVIII століття під впливом українського (“мазепинського”) бароко, коли полковник запорізького війська М. Миклашевський побудував величезний кам’яний п’ятиглавий Георгіївський собор і трапезну церкву, на фасаді якої видно його герб. Трохи пізніше гетьман Данило Апостол підняв тут дзвіницю.
У 1981-1985 роках комплекс був відреставрований, а в 2002 році переданий Свято-Михайлівському чоловічому монастирю.

Що подивитися

Комплекс знаходиться на території ботанічного саду ім. Гришко (колишні монастирські землі). Головні пам’ятки: Георгіївський собор (XVII ст.),
Михайлівська церква (XVIII ст.), Церква Спаса Преображення (XVIII ст.), Дзвіниця з церквою пророка Даниїла (XVIII-XIX ст.).

Тут також є гончарна майстерня, майстерня плетіння з виноградної лози, невеликий реабілітаційний центр для наркологічних хворих і недільна школа для дітей.

На території комплексу розташований некрополь, де спочивають багато видатних діячів науки, мистецтва та громадськості XIX століття. Історики вважають, що Тарас Шевченко також хотів упокоїтися тут, і що в його вірші «Заповіт» згадувалося саме це місце, про що свідчать замальовки на ескізах. Але оскільки Шевченко був визнаний опальним поетом у ті часи, міська влада заборонила ховати поета в Києві.

Інший знаменитий монастир з історією, схожою на легенду, ви знайдете в Бахчисараї, не далеко від нього знаходиться Космо-Даміанівському монастир, відомий чудодійним джерелом. Ще українські пам’ятки: Cобор Успіння Пресвятої Богородиці в Харкові, пам’ятники середньовіччя – Дубенський та Олеський замки.

Посилання на основну публікацію