Ратна палата

Ратна палата, або Государевого палата, є пам’яткою архітектури початку 20 в. в Фермерському парку Царського села (м Пушкін). Закладка Государевої Палати проходила поруч з Федоровським містечком біля північної околиці Олександрівського парку 16 травня 1913 в присутності Миколи II. Автор проекту і будівник Ратною палати – С.Ю. Сидорчук. В Будівельний рада під керівництвом генерал-лейтенанта Волкова Е. Н. входили: архітектори В.А. Косяков, С.А. Данини, В.Н. Максимов, Е.С. Павлов, начальник Царськосельського палацового управління князь Путятін М.С., історик Вільчковскій С.Н. та завідувач Канцелярією граф Ростовцев Я.М.

До середини 1917 будівництво комплексу було завершено. На ведення будівництва використовувалися кошти від приватних пожертвувань, в тому числі і від Е.А. Третьякової, онучатою племінниці засновника Третьяковської галереї.

Будівля Государевої палати виконано у вигляді неправильного багатокутника і має внутрішній двір. Основна архітектурна домінанта комплексу – двоповерхова будівля з рельєфним зображенням двоголового орла на фасаді. Примикає до нього восьмигранна з високим шатром вежа з трьох ярусів.

Зразками для будівлі Ратною палати виступили новгородські та псковські споруди 14-15 ст. Невипадково за основу був узятий саме цей стиль: історично ця територія відносилася до Новгородським землям; елементи новгородської архітектури застосовані в оформленні Федорівського собору; споруду повинно було відрізняти спокій і м’якість ліній.

Вхід в ратних палату – через головний вхід з оформленим в стилі російського середньовіччя ганком, і через бічний, який розрахований на великий потік відвідувачів.

Головне приміщення в будівлі – великий зал для глядачів з другим світлом і хорами у другому ярусі на 400 місць. Стелі його прикрашали зображеннями гербів усіх губерній Російської імперії. Як і всю палату, зал розписували художники Н.П. Пашков і С.І. Вашков за ескізами Білібіна І.Я. В кінці залу розташовувалася кафедра для читання лекцій. Зал з’єднується з житловими приміщеннями, які оформлені, як фортечні вежі, галереями-переходами.

Спочатку в будівлі хотіли розташувати музей історії російських військ. Основу колекції становило зібрання історичних документів, подароване Е.А. Третьякової Миколі II на Царскосельской виставці 1911 р Але після початку Першої світової війни тут вирішили створити музей війни та Государеву ратні палату, розташувавши в них трофеї, привезені з полів битв і галерею портретів георгіївських кавалерів. Хранителем і першим директором музею стала Е.А. Третьякова, активно провідна збір і комплектування експонатів.

У 1915 р М.С. Путятін, за вказівкою Миколи II запросив матеріали для музею у військах. Художники написали близько 500 портретів георгіївських кавалерів 39х30 см, створюючи їх за описами товаришів по службі і фотографіям. Галерею розмістили в залі для глядачів. У 1916 р Артилерійський музей передав у Ратному палату особливо цінні трофеї Першої Світової війни. Їх встановили у внутрішньому дворі. Біля музею встановили німецький літак «Альбатрос». У музеї передбачалося проведення лекцій з демонстрацією наочних матеріалів. Для цього малося необхідне обладнання, в тому числі і екран.

У 1917 р в Ратною палаті відкрився народний музей Першої Світової війни. У 1919 р його скасували, а експонати музею були передані в інші музеї, а деякі були знищені. У 1923 р комплекс передали Петроградському агрономічному інституту. Тут розміщувалися ректорат, канцелярія і клуб. В клубі влаштовувалися літературні вечори, на яких виступали В.В. Маяковський, В.А. Різдвяний, С.А. Єсенін, Ф. Сологуб, В.Я Шишков, О.Д. Форш.

Під час війни будинок значно постраждало, його архітектурне оздоблення було майже втрачено. Після закінчення війни тут проживали жителі Пушкіна. Так само комплекс використовували як складське приміщення. Сьогодні будівлі ратної палати в цілому відновлені. Донедавна тут розміщувалися реставраційні майстерні. В будівлях Ратною палати планується розмістити музей, присвяченій історії війни 1914-1918 рр.

 

Посилання на основну публікацію