Природний парк «АВЕТА»

Природний парк «АВЕТА», створений в 1995 році для охорони однієї з найкрасивіших і важливих в екологічному відношенні зон Лігурійських Апеннін, розташований в провінції Генуя. Історія освоєння цієї території йде далеко вглиб століть. За даними вчених-істориків перші поселення з’явилися тут близько 7000 років тому, коли люди з узбережжя стали полювати і створювати великі пасовища для худоби. Вони вирубували величезні ялини, тим самим сприяючи поширенню букових дерев на цих землях. В епоху Стародавнього Риму долини АВЕТА були остаточно колонізовані. До кінця 1 тисячоліття н.е. ченці з Сан П’єтро ін Чьель д’Оро навчали місцеве населення новим сільськогосподарським технікам, допомагали в меліорації земель і обробленні полів. У 1797 році території парку увійшли до складу Генуезької Республіки, а в роки Другої Світової війни тут орудувало відразу кілька партизанських загонів.

Сьогодні в територію парку загальною площею більше 30 кв.км. входить три долини, кожна з яких по-своєму унікальна. Так, в долині АВЕТА, по якій протікає однойменна річка, можна побачити високогірні пасовища і обширні букові ліси. Тут розташовані одні з найвищих вершин Лігурйіскіх Апеннін – Мадджораска, Пенна, Гроппа Россо, Айона. Крім того, це вельми популярний туристичний напрям – влітку через прохолодного клімату, восени – через велику кількість грибів, а взимку – через відмінних можливостей для занять гірськолижним спортом.

Долина Стурла може похвастати луками, на яких пасеться худоба, алеями каштанів, заростями ліщини і оливковими гаями. Нарешті, долина Гравель являє собою відмінно зберігся сільський ландшафт з виноградними і оливковими гаями, серед яких зустрічаються дивовижної форми скелі, занедбані кар’єри і копальні, які залучають любителів спелеології. Історія освоєння цієї долини найбільш древня з усіх трьох.

Така величезна різноманітність кліматичних і геологічних умов сприяло розвитку в парку багатої флори і фауни. Серед рослин парку найбільш поширені буки, дуби, грабові дерева, ясена, а вздовж берегів річок – верби та вільха. Однією з найважливіших в флористичному відношенні зон є гора Монте Боссеа, що отримала своє ім’я по обширним заростям самшиту («bosso» по-італійськи). В лісах парку мешкають італійський вовк, косуля, дикий кабан, лисиця, куниця, численні білки. Пернате царство представлено беркутами, яструбами, соколами, боривітер, Сарич і іншими птахами.

Ландшафти парку, як вже говорилося вище, неймовірно різноманітні. Серед найцікавіших місць варто відзначити озера, утворені льодовиками, зокрема озеро Лаго справі Ламі, гору Монте Пенна висотою 1735 метрів, з вершини якої відкривається захоплюючий дух вид на Паданскую рівнину до самих передгір’їв Альп і Лігурійське море, буковий гай гори Монте Дзатта, що вважається однією з найкрасивіших в Лігурії, і штучне озеро Лаго ді Джакопіане.

Не меншої уваги заслуговують і творіння рук людських, наприклад, старовинне абатство ді Борцоне, побудоване за деякими даними в 7 столітті, історичні рудники долини Гравель і замок Санто Стефано д’Авето, побудований в 1164 році в однойменному містечку.

На території парку розташовано декілька населених пунктів – Санто Стефано д’Авето, Реццоальо, Борцонаска, Меццанего і Нє, кожен з яких може бути цікавий туристам. Санто Стефано д’Авето в 2006 році отримав «Помаранчевий прапор» від Італійської Туристичної Асоціації, яким нагороджують тільки невеликі містечка за найвищий рівень сервісу. Саме тут починається більшість пішохідних або кінних маршрутів по парку. У самому містечку крім вищеназваного замка 12 століття можна побачити церкву Пресвятої Діви Гваделупської з бронзовим медальйоном Христофора Колумба. В Борцонаске збереглися наскальні малюнки, що відносяться до палеоліту і вважаються одними з найбільш значних у всій Італії та Європі. А містечко Нє знаменитий тисячолітнім дубом Гозіта, печерами Тана ді Ка Фреге і найбільшим марганцевим рудником в Європі.

 

...
ПОДІЛИТИСЯ: