Національний парк Кемері

Національний парк Кемері є національним надбанням Латвії. Це природоохоронна область міжнародної важливості. Він був заснований в 1997 році. Площа парку – 38165 га, з них 1954 га припадає на Ризький затоку.

Діяльність національного парку Кемери спрямована на виконання прав і обов’язків, прописаних у зводі законів, який називається «У Національному Парку Кемери» від 2001 року. Головним завданням роботи парку є сприяння розвитку господарської діяльності, що не завдає шкоди навколишньому світу, і охорона природи, що знаходиться на території заповідника та природних заказників, з метою збереження єдиних у своєму роді природних багатств Латвії.

Національний парк Кемері включає в себе 3 зони. Це – буферна зона, яка оточує парк. У ній живуть місцеві жителі. II зоною є охоронювана зона, призначена для захисту від незаконного споживання землі, що належить парку. І III зона – центральна, яка представляє собою особливо охоронювану зону, яка є природним заповідником. Відвідувачі не можуть відвідувати це місце.

У кемерському парку існує своя легенда. В XVI столітті місцевий лісник Кемер (звідси і походить назва цього містечка Юрмали) побудував I готельний будиночок, де проживають в ньому люди могли приймати сірчані ванни. Уже в той час сірководневі джерела були дуже популярні. Потім на цій території утворилася село Кемери.

Сьогодні на місці національного парку живуть десь 3,5 тисячі людей. Основною справою їхнього життя є рибальство.

Основну частину парку займають ліси і болота. В Кемері розташовується Велике кемерському болото. Воно зіграло найважливішу роль в народженні великої кількості ключових джерел сірчаної мінеральної води, що стали підставою створення курорту. У парку можна спостерігати дюни і чудний краси озера, розташовані недалеко від моря. Це – 3 величезних озера – Каніеріс, Слокас і Валгума.

Фауна національного парку являє собою безліч видів тварин, які є рідкісними в Європі та Латвії. Белоспінний дятел (представник орнітофауни) – символ всього національного парку. Ця дивовижна птах мешкає в лісах з високим рівнем вологості і затоплених рівнинах. Крім Короткохвостий, тут живуть трипалий і чорний дятли, а також деркачі. Близько 237 видів птахів представлені на території парку, а 188 з них тут розводять. З ссавців в парку мешкають вовки, лосі, кабани, козулі та інші.

Рослинний світ Кемери дуже різноманітний, і близько чверті видів рослин з латвійської червоній книги можна знайти в цьому парку. З найкрасивіших представників лісової флори є європейський вид орхідеї – «дамська туфелька». Майже половину території національного парку Кемери займають ліси. Це – листяні ліси, де переважають дуб та ясен, найдавніші соснові ліси на дюнах і вологі хвойні північні ліси з домінуванням ялини і сосни.

Тут можна побачити сліди траншей і кладовищ, які залишилися після Першої і Другої Світових воєн.

На заході парку Кемери розгорнулися піщані пляжі. Низенькі піщані дюни можна спостерігати протягом майже всієї лінії берега. Дюни мають химерні форми і контури. Цьому сприяє робота хвиль та вітру. Але дюни, розташовані подалі від моря, досить щільно вкриті сосновими лісами.

Жвавий інтерес серед відвідувачів викликають 2 мінеральних джерела. Один з них розташовується на початку основою дороги парку. На альтанці зображена ящірка. Здається, це практично єдиний об’єкт, що зберігся в своєму первісному вигляді з кінця XIX століття. На іншому джерелі розташувалася жаба. Ця альтанка – зразок паркової архітектури початку XX століття. На жаль, від неї зовсім нічого не залишилося. Найголовніше те, що тут розташовуються найважливіші мінеральні джерела Кемери.

У парку є велика кількість маленьких містків і стежок, по яких можна погуляти, подихати свіжим повітрям і насолодитися пишністю навколишньої природи національного парку Кемери.

 

Посилання на основну публікацію