Львівська опера

Львівська опера
Україна, Львів, палац XIX в
Одним з найкрасивіших театрів Європи по праву визнаний Львівський оперний. Це архітектурна перлина міста і одна з численних пам’яток України. Щоб спорудити театр, під землю була «захована» річка Полтва, а його фундаментом вперше в Європі послужили цільні бетонні блоки.

Міфи і факти

Наприкінці XIX століття Львів (на той час Лемберг) був столицею великої австрійської провінції – Королівства Галичини і Лодомерії. Щоб підкреслити статусність міста, магістрат в 1895 році вирішив побудувати Великий театр.
Обов’язковою умовою для конкурсного відбору проектів було вказати місце розташування театру. Серед багатьох робіт самим чудовим виявилося творіння Зигмунта Горголевського, директора Львівської вищої промислової школи. Він запропонував побудувати будівлю на площі, а протікала тут річку упакувати в бетонні колектори.

Будівництво почалося в 1897 році і тривало три роки. Керував роботами сам автор проекту, йому допомагали кращі львівські архітектори, художники, майстри. Електричне освітлення будівлі (перший у Львові!) Встановила віденська фірма «Сіменс». Загальна сума, витрачена на будівництво, становила 2,4 мільйона австрійських крон.
Театр відкрив свої двері глядачам 4 жовтня 1900, тоді на його сцені представили драматичну оперу «Янек» про життя мешканців карпатської Верховини. На відкритті була присутня вся місцева культурна еліта та делегації з інших міст.
У театрі виступали кращі українські та зарубіжні артисти. На початку XX століття репертуар «будинку муз» налічував 46 оперет, 43 опери, драматичні п’єси. У театрі відточувала свою майстерність співачка Соломія Крушельницька.
У 1921 році на сцені оперного театру був вперше показаний балет – їм стало «Лебедине озеро» Чайковського.
У 1934 році через економічну кризу Великий міський театр закрили. А через п’ять років у ньому провели Народні збори Західної України, на яких було підтримано приєднання Галичини і Волині до УРСР.

У тому ж році театр був відкритий і перейменований в Львівський державний оперний театр. Своє ім’я «будинок муз» міняв ще кілька разів: в 1955 році його назвали ім’ям Франка, а в 1966 році він отримав звання академічного. У 2000 році, на честь ювілейних ста років, йому присвоїли ім’я співачки Соломії Крушельницької.
В історії театру є і свої досягнення: саме його трупа вперше виконала оперу на ісламської сцені в Катарі, а ще львівська опера стала першою оперним театром України, який був прийнятий в міжнародну асоціацію «Опера Європа».

Що подивитися

Львівська опера побудована в стилі «віденського псевдоренесансу»: тут використані архітектурні елементи ренесансу, класицизму, бароко.
У плані будівля має форму прямокутника, матеріал споруди – полянський вапняк і тернопільський пісковик. Зовні будівля прикрашена колонами, скульптурами, барельєфами, капітелями, стилістичними орнаментами.

Скульптурні композиції фасаду символічні. Так, з боків фасаду, в нішах, сидять скульптури Комедії (з усміхненою маскою в руці, скульптор Т. Баронч) і Трагедії (скульптор А. Попель). Арки над фасадом прикрашені шістьма фігурами Муз, одна з них – це Удача, відвернувшись спиною до всіх. Ще вище над музами зображена скульптурна група, яка відображає подвійність людського буття: в центрі композиції мудрець, який сидить на сфінкса, розповідає припала до нього юнакові, що в житті бувають як радість і веселощі (скульптури зліва від нього), так і трагедії і горе (скульптури праворуч: мати, оплакує вбитого на війні сина).

Над головним карнизом фасаду розміщені десять невисоких фігур Аполлона і дев’яти муз (скульптор Антоній Попель). Дах будівлі вінчають три крилаті фігури (автор П. Войтович): у центрі – Слава з пальмовою гілкою в руках, ліворуч від неї – панночка з лірою – геній музики, справа – дама в капюшоні – геній трагедії.

Усередині театр сяє блиском: інтер’єр прикрашений різнобарвним мармуром, позолотою, декоративними розписами, витонченої ліпниною, канделябрами і розкішної різьбленням. Вражає дзеркальний зал – фойє з дзеркалами і картинами, що зображують чотири пори року. У бічних залах фойє розміщені картини, символічно зображують чотири частини світу (Європа, Азія, Америка, Африка, автор картин – М. Гарасимович).

Глядацька зала, що має форму ліри, розрахований на 1800 місць. Стеля розписаний алегоричними фігурами. До речі, на люстру, виготовлену за проектом Горголевського, витратили півтори тонни срібла! Кожен з трьох ярусів балконів декорований по-своєму (розбій, ліпниною, позолотою).

Родзинка інтер’єру – завіса «Парнас» роботи Г. Семирадського. Майстер створив його в Римі в останні роки свого життя. За легендою, грошей на купівлю у замовників не було. І тоді Семирадский в пориві благородства просто подарував театрові унікальне полотно. Вперше його побачили глядачі 13 січня 1901. Цікаво, що подібні завіси-картини є тільки у двох театрах – Ла-Скала і в Кракові. Нині унікальний завісу опускають тільки в особливо урочистих випадках, наприклад, на прем’єрах.

Не менш красивий і знаменитий Одеський театр опери та балету. Історію релігійного життя Львова ви дізнаєтеся в костьолі Святої Ельжбети, в 70 км від Львова знаходиться Олеський замок, також недалеко є замки Паланок, Сент-Міклош і найдавніша фортеця Тустань.

Посилання на основну публікацію