Китайське село

Китайське село побудована в 1782-1796 рр. архітекторами В. Неєловим і Ч. Камероном. Авторство проекту Китайського села дослідниками приписується як А. Рінальді, так і В. Нейолову. Ідея будівництва Китайської села в Олександрівському парку була не новою. Такого роду сільця в 18 в. були побудовані в парку замку Дротнингхольм, в Швеції, поруч зі Стокгольмом, в Вільгельмсхёе, в Німеччині, близько Касселя.

Уявлення про те, як замислювалася Китайське село, дають збережені донині креслення. Багато чого з запланованого так і не було втілено в життя. При перебудові в 19 в. вигляд Китайського села був дещо спотворений. Центром композиції Китайського села мала стати восьмикутна обсерваторія, проект якої був запозичений з гравірованого виду пагоди в «Описі Китайської імперії», яке було видано Ост-Індської компанією в 17 в. Вулицю, яка йшла в напрямку обсерваторії, і площа повинні були створювати 18 будиночків, виконаних в китайському стилі, оточених галереями.

На площу з боку Великого капризу вела вулиця з одноповерхових будиночків (з кожного боку по чотири). При в’їзді на площу передбачалося встановити ворота, схожі на китайські «Пайлу». Доповнювати ансамбль повинна була восьміярусная пагода, яка мала грати роль бельведера. Спеціально для її будівництва в Лондоні замовили модель знаменитої пагоди в Кью-Гарден В. Чемберса, єдиного архітектора 18 в., Який побував у Китаї.

Будівництво Китайського села почалося через десять років після розробки проекту. З 18 запланованих будиночків побудували лише 10. Будівля павільйону-обсерваторії було побудовано без двох’ярусного восьмикутного ліхтарика. Вхідні ворота, галереї, пагода так і залишилися тільки на папері. В якості пагоди виступив Великий каприз, який дозволяв оглядати парки Царського Села, а його арка була воротами до Китайської село.

Спочатку стіни китайських будиночків були викладені фаянсової глазурованою плиткою, яка була виготовлена ??в Червоному Селі на фабриці А. Конраді. Але від морозів плитка потріскалася, і в 1780 р Ч. Камерон розпорядився обштукатурити будівлі і розписати їх східними орнаментами. Будиночки прикрасили дракони, «шахи» і «риб’яча луска». Вигнуті дахи декорували фігурками фантастичних тварин. Ошатність Китайського села зберігалася недовго, значною мірою вона була втрачена під час невдалої перебудови, яка була проведена В. Стасовим в 1817-1822 рр.

Після смерті Катерини II всі роботи в Китайській селі були згорнуті. У 1798 р імператор Павло розпорядився розібрати будиночки, а будівельні матеріали відправити на будівництво Михайлівського замку. Але вказівка ??виконано не було.

У 1818 р В.Стасов попарно з’єднав між собою вісім китайських будиночків, які разом утворювали два довгих низьких будівлі, кожне з яких було поділено на дві квартири. П’яті будиночки на кожній стороні з’єднали з кутовими будиночками, і вийшло ще два будиночки. Решта будиночки, які оточували площу навколо круглого храму, тоще перетворили на служби і квартири.

Недобудований павільйон обсерваторії В. Стасов закінчив сферообразних куполом, який зберігся аж до 1941 р Початковий задум Камерона ні запроваджений в життя і на місці будівель в китайському стилі, тут тепер розташовуються білі довгі одноповерхові будинки з загнутими у жолобів строкатими дахами.

В 19 в. Китайське село представляла собою гостьові апартаменти. Будинки мебльовану. В оздоблення кожного будиночка входили: письмовий стіл з приладдям, ліжко, комод для одягу, чайні та кавові прилади, самовар. Поруч з кожним будиночком був розбитий садок.

З весни і до пізньої осені в Китайській селі часто жив відомий історіограф Н. Карамзін. У період з 1822 по 1825 рр. Карамзін тут працював над своїм величезним твором «Історія держави Російської».

Під час війни Китайське село була практично зруйнована. Її відновлювали повільно і важко. До 1960 рр. тут розташовувалися комунальні квартири. Але з часом їх розселили. Внутрішні приміщення були перебудовані. У Китайській селі розташувалася база відпочинку.

Проекти з відновлення Китайського села запропонували Китай і Данія. До реалізації прийняли проект датської компанії. В ході реставрації робіт були виявлені фрагменти розпису художника І. Рудольфа – ієрогліфи, геометричний орнамент, дракони з дзвіночками.

Сьогодні Китайське село являє собою 28 апартаментів. В основній будівлі живуть сім’ї фахівців, які працюють в іноземних компаніях. Завдяки залученню іноземних інвестицій, історичний комплекс Китайського села вдалося врятувати і тепер, як і колись, можна милуватися царскосельских красотами.

 

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Горицький монастир