Баптистерій Сан Джованні

Баптистерій Сан Джованні – крупна релігійна пам’ятка Пізи, розташована на Поле Чудес і що є частиною архітектурного комплексу, який також включає в себе Кафедральний собор, Пізанську вежу і цвинтар Кампо Санто. У 1986 році весь комплекс був внесений до списку об’єктів Всесвітньої Культурної Спадщини ЮНЕСКО.

Будівництво баптистерію почалося в 1152 році на місці існувала раніше хрестильні, і було завершено в 1363 році. Архітектором будівлі був Діотісальві, чиї ініціали та дату «1153» можна прочитати на двох колонах всередині. Баптистерій має 54,86 метра у висоту і 107,24 метра в окружності – це найбільший баптистерій в Італії. Він виконаний в цікавому перехідному стилі – в ньому видно риси як романського (в нижній частині з її круговими арками), так і готичного стилів (в стрілчастих арках верхнього рівня). Вся конструкція зроблена з мармуру, що характерно для італійської архітектури.

Портал баптистерія, звернений до фасаду Кафедрального собору Пізи, обрамлений двома класичними колонами, а його внутрішні вертикальні бруси виконані у візантійському стилі. Архітрав розділений на два яруси: на нижньому зображені епізоди з життя святого Іоанна Хрестителя, а на верхньому можна побачити Христа з Мадонною і Іоанном Хрестителем в оточенні ангелів і євангелістів.

Внутрішньо оздоблення будинку вражає, незважаючи на відсутність декорацій. Восьмикутна купіль в центрі датується 1246 роком – вона була зроблена Гвідо Бігареллі да Комо. А бронзова скульптура Іоанна Хрестителя в центрі купелі – це творіння Італо Грізеллі. Над кафедрою проповідника з 1255 по 1260 роки трудився Нікола Пізано, батько Джованні Пізано, який пізніше зробив амвон для Кафедрального собору. Сцени, якими прикрашена кафедра, особливо класична фігура оголеного Геракла, – це кращий твір скульптора, що став попередником італійського Відродження.

Побудований на тій же м’якому грунті, що й Пізанська вежа, баптистерій нахилений на 0,6? в сторону собору. Споконвічна форма споруди, згідно з планом Діотісальві, була іншою. Можливо, вона була схожа на Пізанську церква Санто Сеполькро з її пірамідальним дахом. Після смерті Діотісальві, роботу над баптистерієм продовжив Нікола Пізано, який дещо змінив стиль. Він же додав зовнішню дах у формі купола. Таке наявність двох дахів – внутрішньої пірамідальної і зовнішньої куполообразно й – створило всередині баптистерію дивну акустику.

 

Посилання на основну публікацію