Анежський монастир

На березі річки Влтави трохи осторонь від усіх міських пам’яток височить Анежський монастир – колись досить впливова жіноча обитель, якою управляла сестра короля Вацлава I. В принципі, люблячий брат саме для неї і побудував цей монастир на початку XIII століття, для чого викупив будівлю старої лікарні.

Корпус монастиря був зведений в готичному стилі. За часів будівництва монастиря це було новиною і викликало здивування.

Монастир процвітав кілька століть. До його основного корпусу було додано приміщення, де розташовувався орден братів мінорітов. У крипті Пржемишловічей знайшли своє заспокоєння і сама Анежка, і її брат, і її племінник Пржемишл Отокар II, правда, потім його останки перенесли в собор святого Віта.

У 1556 року монастирем стали володіти домініканці. Вони своєрідно розпорядилися що дістався комплексом. Приміщення, де раніше жили черниці, тривали використовуватися за призначенням, а всі інші споруди, включаючи і будівлю мінорітов, були продані. Черниці-кларісскі змогли повернути собі свій монастир лише в 1629 році. При імператорі Йосифа II монастир остаточно закривається, а його територія віддається під склади.

Лише в середині XX століття готичної спорудою у Старому Місті зацікавилися, відреставрували і подарували Національній галереї. Тепер тут демонструються предмети середньовічного мистецтва не тільки Чехії, але й інших країн. Вхід у філію музею знаходиться на вулиці Анежка.

Монастир святої Анежки вважається пам’ятником культури Чехії.

 

Посилання на основну публікацію