Як влаштований собор?

Зазвичай при слові «собор» виникає асоціація з такими величними будівлями, як Собор Паризької богоматері у Франції чи Кельнський собор в Німеччині. Блискуче опис цієї величезної споруди ми знаходимо в романі В. Гюго «Собор Паризької богоматері».
Так що ж таке собор? Собор – це та ж церква, тільки величезного розміру. Собор являє собою найвеличнішу і грандіозну споруду з усіх видів християнських храмів. Що стоїть в центрі міста собор зазвичай є не тільки композиційним, а й соціальним центром.

Будівництво собору являло собою складну архітектурну та інженерну задачу і нерідко тривало довгі роки. Основна частина, де під час молитви знаходилися віруючі, називається нефом. Вона нагадує величезний корабель, що пливе в просторі та часі. Вона розташовується в напрямку із заходу на схід. На західній стороні розташовувався орган і місця для хору, а на східній – вівтар, де і відбувалося богослужіння.
У X столітті архітектура соборів змінюється. На зміну темним і холодним романським будівлям приходять світлі і просторі готичні. Їх стрілчасті стелі піднімаються вгору, а стіни майже цілком складаються з величезних вікон з кольоровими вітражами. Проходячи через кольорові скла, сонячне світло наповнює собор кольоровими відблисками і надає всьому відбувається в ньому відтінок примарності. Кожен, хто опиняється під склепіннями готичного собору, відчуває почуття слабкості і нікчемності перед особою всемогутнього Господа.

Посилання на основну публікацію