Що таке розповідь?

Змістом розповіді завжди стає випадок або подія, що відбуваються з героєм. Це звичайно дуже короткий подія, оповідання про якому повинно вмістити і характеристику місця дії, і оцінку того, що відбувається, і навіть біографію головного героя.
Основою для розповіді може стати будь-яка життєва ситуація. Але в ній обов’язково має бути видно доля героя. Наприклад, в оповіданні Купріна «Білий пудель» через епізод з життя бродячих артистів простежено доля всіх знедолених в Росії того часу. На основі конкретної ситуації письменник приходить до дуже серйозних висновків і глибоких узагальнень.
Поєднанням стислості і насиченості змісту розповідь відрізняється від інших прозових жанрів. Сюжет оповідання зазвичай розвивається дуже швидко, динамічно, напружено. Згадай, наприклад, розповідь Горького «Дід Архип і Льонька». Ти ніяк не можеш вчитатися в кожне слово, хочеш якнайшвидше дізнатися, що ж буде з героєм.
Письменник завжди дуже ретельно відбирає факти, складові сюжет оповідання, говорячи тільки про найважливіше, значному в житті свого героя. Немає таких подій – немає і цікавої розповіді.
Кількість діючих осіб в оповіданні невелика, всього кілька людей. Основним художнім прийомом опису стає деталь. Подібним талантом відрізнявся А. П. Чехов. При граничному лаконізмі змісту його твори передають історію всього життя його героїв або розкривають їх характер. Такі, наприклад, розповіді «Хамелеон», «Ванька», «Спати хочеться».
Російські письменники вважали розповідь тією формою, в якій майстерність письменника виявляється найбільш яскраво. Тому, наприклад, на початку XX століття розповідь стає основною жанровою формою.

Посилання на основну публікацію