Природою прийнято називати все, що не створено людиною, і вона є головним об’єктом вивчення природничих наук. Природа поділяється на:
- живу;
- неживу.
Що відноситься до живої природи, а що – до неживої? У першому наближенні відповідь на поставлене питання очевидна. Однак грань живого і неживого в природі – це не чітка лінія, а, скоріше, розмита смуга.
Жива і нежива природа за шкільною програмою
У молодших класах на уроках природознавства школярів навчають чітко розрізняти:
- квітка, ведмідь, бацила – це жива природа;
- Камінь, хмара, зірка – нежива.
Напевно, починати вивчати навколишній світ треба саме так, інакше непідготовлена людина просто заблукає в нюансах і визначеннях, що негативно позначиться на засвоєнні матеріалу.
Отже, по шкільному визначенням, жива природа – це сукупність всіх живих організмів, що населяють оточуючий нас світ.
Живі організми здатні:
- рост;
- розмножуватися;
- нести спадкову інформацію.
Все неживе позбавлене цих ознак. До тіл живої природи відносяться організми, що входять в п’ять царств:
- віруси;
- бактерії,
- гриби;
- рослини;
- тварини.
Таке положення загальноприйняте, і його поділяє більшість вчених. Але саме більшість, а не все! Наприклад, віруси, відповідно до цієї класифікації, вважаються живими організмами, але вони проявляють «живі» властивості, тільки потрапляючи в живу клітину, а поза нею вони – всього лише набір молекул ДНК або РНК (або навіть просто їх фрагменти) і не виявляйте ніякої активності. Тобто вони визнані представниками згаданої «розмитою смуги».
Ноосфера
Ноосфера, або сфера розуму (в перекладі з грецької), – це, імовірно, нова, більш висока стадія розвитку біосфери, або сукупності всіх живих організмів нашої планети. Зрозуміло, що класичне визначення живого організму до біосфери не підходить, тому що в ній немає ні ДНК, ні РНК. Вчення про ноосферу створив радянський вчений В. І. Вернадський (1863-1945). У структурі ноосфери і біосфери він виділяв кілька різновидів речовини:
- живе;
- біогенне (тобто походить від живого);
- відстале (що походить з неживого);
- біокосне (частково живе, частково неживе, то є та сама «розмита смуга»);
- радіоактивне;
- атомарно-розсіяне;
- космічне.
Таким чином, ми бачимо, що у світі однозначного мало, і деколи так відразу і не визначиш, що відноситься до живої природи, а що – ні. Без сумніву, у міру розвитку природничих наук критерії визначення «живого» і «неживого» будуть змінюватися. Вже сьогодні існує теорія, згідно якої вся Земля – єдиний живий організм. Чіткий поділ на живу і неживу природу прийнятний лише для шкільної програми як база, як відправна точка для вивчення всього різноманіття навколишнього нас світу.