Епідеміологія наркоманій в Російській Федерації

Динаміка показників захворюваності всіма наркологічними розладами в останні роки характеризувалася позитивним приростом. Так, показник врахованої поширеності збільшився на 5%, показник первинної захворюваності – на 7,9%. Приріст загального показника поширеності психічних і поведінкових розладів, викликаних вживанням ПАР, в 1999-2003 рр. був обумовлений насамперед збільшенням поширеності наркоманій (на 55,7%) і збільшенням числа випадків вживання наркотиків зі шкідливими наслідками (ВП) (на 10,8%).
Однією з тенденцій досліджуваного періоду є зростання поширеності наркоманій. Цей показник по країні в цілому в досліджуваний період збільшився в 1,6 рази. Число зареєстрованих хворих наркоманіями в 2003 р досягло 343 тис. Чоловік.
Збільшення поширеності цього важкого наркологічного захворювання відбувалося з початку 1990-х рр., Проте до кінця десятиліття темпи зростання даного показника стали знижуватися. Максимальний його приріст відзначався в 1995-1998 рр., Складаючи більше 30% на рік [92]. З 1999 р почалося зниження темпів приросту: у 1999 р цей показник збільшився на 31,6%, в 2000 р – на 28,2%, в 2001 р – на 17,6%, в 2002 р – на 2,7%, у 2003 р – лише на 0,6%. Таким чином, в 2002-2003 рр. намітилася тенденція до стабілізації досліджуваного процесу, що пов’язано зі значним зниженням рівня первинної захворюваності наркоманіями в останні роки.
Зростання наркоманій в країні в попередні десятиліття був обумовлений широким розповсюдженням наркотиків опійної групи, у тому числі героїну. Це підтверджується даними МВС про вилучення наркотиків і зростанні злочинності, пов’язаної з наркотиками [190].
У структурі зареєстрованих хворих наркоманіями частка опійних наркоманів у розглянутий період була стабільно висока і досягала 88%. Показник поширеності опійної наркоманії збільшився з 133,1 випадку на 100 тис. Населення в 1999 р до 213,5 випадку в 2002 р У 2003 р цей показник фактично залишився на рівні 2002 року і склав 213,1.
За даними наукових досліджень, в Росії, як і в усьому світі, найбільш поширене споживання препаратів канабісу [88, 91, 196]. Однак у зв’язку з особливостями формування залежності від каннабіноїдів обертаність таких хворих в наркологічні установи за допомогою невелика. Число зареєстрованих хворих гашишной наркоманією в 2003 р склало 20,8 тис. Осіб, проте динаміка цього показника мала виражену тенденцію до зростання. Якщо в 1999 р цей показник становив 9,7 випадку на 100 тис. Населення, то в 2003 р він збільшився в 1,5 рази і склав 14,6.
Кокаїн і інші психостимулятори не отримали в нашій країні широкого розповсюдження [88, 91, 196]. Частка пацієнтів із синдромом залежності від цих речовин в 1999-2003 рр. становила 2,6-1,6% від загального числа зареєстрованих хворих на наркоманію.
Для розглянутого періоду був характерний зростання показника поширеності полінаркоманії і залежності від інших, не зазначених вище, наркотиків – на 17,1%. Дана ситуація потребує більш глибокого вивчення.
Поширеність наркоманій в суб’єктах РФ варіюється в широких межах. Так, у 2003 р максимальний її показник відзначався в Самарській області- 657,1 випадку на 100 тис. Населення, мінімальний – в Архангельській області (17,9), т. Е. Показники різняться в 36 разів.
У порівнянні з 1999 р врахована поширеність наркоманій збільшилася в 75 суб’єктах РФ, а знизилося – лише в чотирьох регіонах. У 3 і більше рази цей показник виріс в наступних територіях: в Костромській (у 5 разів), Вологодської (в 4 рази) і Іванівській (у 3 рази) областях, т. Е. В тих суб’єктах РФ, де їх рівень у попередні роки був невисокий.
Всі федеральні округи продемонстрували збільшення даного показника, хоча й різною мірою. Найбільший приріст відзначався в Північно-Західному (на 75,8%), Центральному (на 69,8%) і Приволзькому федеральному округах (на 69,0%), мінімальний – в Південному федеральному окрузі (на 38,2%).
За рівнем поширеності наркоманій суб’єкти РФ умовно були розділені на 3 групи: з високим рівнем (300,0 випадку і більш на 100 тис. Населення), середнім (100,0-299,9 випадки) і низьким (менше 100,0 випадку) . У порівнянні з 1999 р збільшилася частка суб’єктів РФ з високим і середнім рівнем поширеності наркоманії і знизилася питома вага територій з низьким її рівнем.
Найбільш високі показники цієї патології, крім уже згаданої Самарської області, збереглися в наступних суб’єктах РФ: Томской- 637,3, Кемеровской- 591,8, Тюменской- 538,8, Іркутської областях – 519,2, а також у Приморському краї – 552 , 3. Серед автономних округів як і раніше лідирує Ханти-Мансійський автономний округ-696,9 випадку на 100 тис. Населення.
Досліджуваний період характеризувався зміною тенденцій у первинної захворюваності наркоманіями. Максимальний показник останньої відзначався в 2000 р – 50,7 випадку на 100 тис. Населення. З 2001 р почалося його зниження, триваюче по теперішній час. У 2003 р цей показник склав 16,1 випадки на 100 тис. Населення, т. Е. В порівнянні з 1999 р він знизився в 2,6 рази.
Тенденція зниження загального показника захворюваності наркоманіями була обумовлена ​​зменшенням числа первинних звернень хворих опійної наркоманією, започаткованим у 2001 р Показник захворюваності даної наркоманією знизився в 2003 р в порівнянні з 2000 р в 3,6 рази. Первинна захворюваність гашишной наркоманією в аналізований період стабілізувалася на рівні 1,7-1,8 випадку на 100 тис. Населення. Зниження захворюваності на наркоманію, викликану вживанням психостимуляторів, інших наркотичних речовин, а також поєднаним прийомом наркотиків (полінаркоманія) через невеликого числа випадків цих розладів, що виявляються вперше в житті, значного впливу на зменшення загального показника не мало. Дані державної статистики підтверджуються даними епідеміологічних досліджень [88, 91], що свідчать про помітне зниження в молодіжному середовищі популярності внутрішньовенних наркотиків, в основному героїну. Серед молоді зростає сьогодні популярність алкогольних напоїв, особливо пива, а також стабільно високим залишається рівень вживання похідних марихуани.
У регіонах країни, як і в Росії в цілому, спостерігається зниження рівня первинної захворюваності наркоманіями.
У порівнянні з 1999 р це відбувається в переважній більшості суб’єктів Російської Федерації, а в порівнянні з найвищим досягнутим рівнем в 2000 р – практично у всіх регіонах. У 2003 р найбільш високий рівень захворюваності на наркоманії відзначався в Приморському краї (52,0 випадку на 100 тис. Населення), Кемеровської (49,3) та Іркутської областях (42,7). У 2003 р не виявлено жодної території, де б цей показник перевищив 100,0 випадку на 100 тис. Населення, тоді як в 1999 р таких територій було три (Тюменська, Самарська і Ульяновська області; відповідно 110,0, 104, 9, 103,0 випадки). Питома вага територій з рівнем захворюваності 30,0 випадку і більш на 100 тис. Населення знизився з 41,8% у 1999 р до 3,8% у 2003 р Поряд з цим відбулося збільшення частки суб’єктів РФ, які мають показники нижче цього рівня (з 58,2% до 96,2%), т. е. в 2003 р в переважній більшості суб’єктів Російської Федерації рівень первинної захворюваності наркоманіями становив менше 30,0 випадку на 100 тис. населення.
Однак в 2003 р (у порівнянні з 2002 р) в 17 суб’єктах РФ знову намітилося зростання даного показника. В основному це відбулося в республіках Південного федерального округу (Карачаєво-Черкесія, Калмикія, Північна Осетія, Інгушетія, Адигея, Кабардино-Балкарія), а також в окремих регіонах Центрального (Московська, Ярославська, Калузька області), Приволзького (Кіровська область, Республіка Марій Ел), Далекосхідного (Республіка Якутія, Амурська і Магаданська області) і Сибірського федеральних округів (Томська і Читинська області).
Питома вага територій, що мають високі показники захворюваності на наркоманії (вище 30,0 випадку на 100 тис. Населення), знизився з 36,8% у 1999 р до 24,1% у 2003 р Частка ж суб’єктів РФ з низькими показниками, навпаки , зросла – з 24,1% до 43,0% відповідно. Питома вага територій із середнім їх рівнем практично не змінився.
Таким чином, аналіз даних державної звітності свідчить про те, що за чотирирічний період виявлені наступні основні тенденції поширеності наркоманій. У 2002-2003 рр. намітилася стабілізація показників поширеності наркоманій, яка була обумовлена ​​зниженням первинної захворюваності (в основному за рахунок опійної наркоманії). Зниження рівня захворюваності на наркоманії і числа випадків первинного звернення осіб, що вживають наркотики зі шкідливими наслідками, наголошувалося в більшості суб’єктів РФ. Однак у 17 регіонах в 2003 р знову намітилося зростання досліджуваного показника [41, 76, 122].
Слід, однак, пам’ятати, що наркоманія – це процес, який знаходяться «на світлі» лише однією і, як правило, незначною своєю частиною. Умовно «видиму» частину утворюють факти, події, люди, відображені в спеціальних облікових, статистичних даних, що пройшли міліцейські процедури, побувавши в судах, виправних установах, спрямовані на примусове лікування і т. П. «Невидима частина» за своїм обсягом набагато більше. Це співвідношення народжує асоціацію з айсбергом, більша частина якого, як відомо, знаходиться під водою і недоступна для спостереження. Інформаційно-соціальна модель вказаних процесів має форму піраміди. Верхівка піраміди – це соціальна група, розміри і зміст якої, як зазначено вище, вже зафіксовані, т. Е. Вони відомі, наприклад, фахівцям або чиновникам і можуть бути доступні для соціологів. Далі йдуть «латентні страти». Вони розташовуються приблизно в тій же послідовності, в якій зазвичай відбувається «сходження» суб’єкта за умовними сходинках піраміди.

Посилання на основну публікацію