Чому кажуть: «Святе місце порожнім не буває»?

Головною частиною кожного православного храму є вівтар. Перед початком регулярних богослужінь в ньому здійснюється особливий обряд освячення, або очищення від впливу нечистої сили, необхідний для здійснення різних таїнств.
Основною частиною вівтаря є престол – піднесення, яке покривається особливим покривом, антимінс, що накладається під час обряду освячення храму. Поверх антимінса накладається ще один чохол, званий срачіцей (в перекладі з давньоруської – одіяння).
Всю довге життя храму престол обов’язково повинен бути накритий цими покривами, які називаються «святими одежами». Якщо з якої-небудь причини вони видаляються з престолу, то для повернення йому колишньої святості необхідно знову здійснити обряд очищення, тобто освячення храму. Звідси і виникла приказка «святе місце порожнім не буває».
Під «святим місцем» зазвичай мається на увазі престол, який ні за яких обставин не може бути порожнім, тобто непокритим.

...
ПОДІЛИТИСЯ: