Чим відрізняється здобувач від аспіранта

Підготовка наукових кадрів та вищої викладацького складу здійснюється у формі соіскательства або навчання в аспірантурі. Аспірантура є структурно-функціональним підрозділом системи вищої освіти, що надає випускникам вузів з кваліфікацією магістра або спеціаліста можливість продовжити фундаментальну наукову освіту з подальшим захистом кандидатської дисертації. Аспіранти та здобувачі виконують роботу над дисертацією за індивідуально складеним планам, але форма цієї роботи має важливі відмінності.

Хто такі претендент і аспірант
Здобувач – фахівець з вищою професійною освітою, який претендує на вчений ступінь кандидата або доктора наук і здійснює самостійну роботу над дисертацією в якості прикріпленого до вищого навчального або науково-дослідному закладу наукового співробітника.

Аспірант – претендент на вчений ступінь кандидата наук, який навчається в аспірантурі при вищому навчальному закладі.

Порівняння претендента і аспіранта
У чому ж різниця між претендентом і аспірантом?

При вступі до аспірантури особи, які отримали рекомендації наукових керівників, складають вступні іспити.

Для аспіранта термін навчання в аспірантурі становить 4 роки, при заочному навчанні – 5 років. Протягом цього часу він зобов’язаний відвідувати заняття з дисциплін, що входять в обов’язковий кандидатський мінімум, а також брати участь у науково-дослідній і навчальній роботі кафедри.

Щорічно, відповідно до індивідуально складеним графіком і планом, аспірант повинен надавати раді кафедри звіт про виконану наукової роботи. За її результатами після здачі кандидатського мінімуму він допускається до захисту кандидатської дисертації.

У кандидатський мінімум входять 3 іспиту: за фахом, іноземної мови та філософії.

Аспіранти, які вибрали очну форму навчання, отримують стипендію і додаткову оплачувану відпустку.

Формою соіскательства наукового ступеня зазвичай користуються співробітники наукових інститутів або вищих навчальних закладів, самостійно підготували кандидатські дисертації. Вони не потребують навчання в аспірантурі, позбавлені необхідності здавати вступні іспити при прикріпленні до кафедри вищого навчального закладу та приймати обов’язкова участь у навчальній роботі.

Підставами для прикріплення служать результат наукового співбесіди, рекомендації наукового керівника і укладення кафедри.

У деяких випадках форма прикріплення існує лише для складання іспитів кандидатського мінімуму, які здобувач здає на тих же умовах, що і аспірант.

На підготовку і захист кандидатської дисертації прикріпленому здобувачеві відводиться 3 роки.

Весь цей час він має право займатися своєю професійною діяльністю, не перериваючи її для відвідування занять з дисциплін, обов’язковим для аспірантів.

відмінність здобувача від аспіранта полягає в наступному:
Здобувач працює над дисертацією самостійно, без додаткового навчання в аспірантурі. Аспірант при підготовці дисертації проходить навчання за індивідуально складеною програмою.
Особа, що надходить в аспірантуру, складає вступні іспити. Здобувач не здає вступних іспитів: його прикріплення до кафедри обумовлюється в наказі ректора.
Аспірант зобов’язаний брати участь у науковій та навчальній роботі кафедри. Претендент може не займатися навчальною роботою.
Термін навчання в аспірантурі – 4 роки або 5 років. Здобувач прикріплюється до вищого навчального або наукового закладу на 3 роки.
Здобувач, на відміну від аспіранта очної форми навчання, не отримує стипендію і не має права на додаткову оплачувану відпустку.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Типи і будова земної кори