Чим відрізняється заземлення від занулення

Якщо в силу технічних умов певні частини електроустановки повинні бути під напругою, то їх обов’язково захищають відповідно до вимог техніки безпеки, наприклад, сітчастими загородженнями, бар’єрами або спеціальними кожухами. А от для того, щоб запобігти ураженню струмом при випадковому пошкодженні ізоляції, використовується захисне занулення або заземлення. Щоб зрозуміти, чим ці способи захисту відрізняються один від одного, необхідно знати, що ж вони собою являють.

Що таке заземлення та занулення

Заземлення – це спеціальне електричне з’єднання металевих частин електроустановок із заземлюючим пристроєм. У результаті монтажу заземлюючого обладнання більша частина струму, що надходить на корпус, йде по заземлителю, опір якого менше за інших ділянок електроланцюзі. Заземлювач – це провідник або сукупність провідників (з’єднаних між собою), що знаходяться в безпосередньому зіткненні з землею.

Занулення – електричне з’єднання металевих частин електрообладнання, нормально що не знаходиться під напругою, тільки з глухозаземленою: виводом джерела струму (однофазного); нейтраллю трансформатора або генератора трифазного струму; середньою точкою джерела постійного струму. Тобто при зануленні будь надлишкові скачки напруги відводяться на трансформаторну будку або на спеціалізований щиток. Застосовується для того, щоб у разі пробою ізоляції і попадання струму на зазвичай нетоковедущей частина обладнання, відбувалося КЗ, приводить до перегорання плавких запобіжників, до моментального спрацьовування автоматичного вимикача або реакції інших систем захисту.

Відмінність заземлення від занулення

При заземленні напруга і надмірна струм виводяться безпосередньо в землю. Заземлення являє собою систему відведення, де кінцевою точкою, контуром заземлення, може бути що знаходиться в землі п’ятиметровий трикутник, виконаний з потужних металевих прутів, з’єднаних між собою за допомогою зварювання. Заземлення застосовується для зниження напруги електричного струму при торканні електроустановки, проте ефективність такого захисту залежить від якості контуру заземлення.

При зануленні корпус електроустановки і всі її елементи, які в нормальному стані не знаходяться під напругою з’єднуються з нульовим (нейтральним) проводом. При випадковому зіткненні фазного провідника з занулення частинами струм різко зростає, виникає КЗ, і відбувається відключення електроустановки від джерела живлення. Опір нульового дроту завжди набагато нижче опору якісного заземлення, у зв’язку з чим, і відбувається КЗ, якого не буває при заземленні. Занулення менш ефективний спосіб захисту, тому що завжди є ймовірність отгоранія «нульового» провідника (тому за його станом потрібен постійний контроль), проте його досить часто використовують, якщо немає можливості облаштувати захисне заземлення.

Різниця між заземленням і занулением полягає в наступному:
  • Заземлення – більш ефективний і безпечний метод захисту в порівнянні з занулением.
  • При заземленні електробезпека забезпечується завдяки швидкому зниженню напруги електричного струму.
  • При зануленні електробезпека створюється шляхом відключення ділянки кола, в якому трапився пробій ізоляції.
  • Для виконання занулення потрібні спеціальні навички та технічні знання. Це необхідно, щоб зуміти правильно визначити точку занулення електрообладнання та грамотно вибрати спосіб занулення.
  • Для монтажу захисного заземлення ніяких особливих знань не потрібно, достатньо виконувати інструкції до приладів. Способи захисного заземлення нічого не залежать від фазності електроприладів і практично не відрізняються один від одного.
...
ПОДІЛИТИСЯ: