Чим відрізняється закон від звичаю

Далеко не всі сфери людських відносин можна регламентувати правом. До цих пір в різних куточках земної кулі діють звичаї, ігнорування яких може спричинити відповідальність. Наскільки правомірно відносити їх до джерел права? Спробуємо зрозуміти, в чому основні відмінності зазначених категорій і наскільки суттєвою є різниця між ними.

Що таке закон і звичай
Закон – нормативний правовий акт державного чи міжнародного рівня, прийнятий органом законодавчої влади і включений у систему права. Його положення є обов’язковими для дотримання, а за будь-які порушення передбачено відповідальність. Закон не повинен суперечити вищестоящим правовим актам, в іншому випадку його дія припиняється.

Звичай – правило поведінки, що історично склалося на певній території і прийняте в якості загальнообов’язкової норми певною групою людей. Він може бути додатковим джерелом права, а може суперечити йому. Відповідальність за недотримання звичаю в загальному випадку не передбачена.

Різниця між законом і звичаєм
Таким чином, закон – це письмове джерело права, звичай ж закріплюється в народній свідомості і визнається правовим лише в тому випадку, якщо він санкціонований державою. Різної є і відповідальність за відмову від виконання норм. Порушення закону загрожує адміністративним і кримінальним переслідуванням, неповага звичаїв – осудженням. Втім, неписані правила поведінки можуть нав’язуватися і іншим способом, зокрема насильницьких.

У строгому сенсі, не кожен звичай є правовим, а лише той, який санкціонований державою і визнаний в якості законного. Адже в деяких країнах до цих пір є традиції злодійства нареченої або тілесних покарань, проте їх виконання не є допустимим.

відмінність закону від звичаю полягає в наступному:
Правовий характер. Закон – це завжди джерело права, в той час як звичай – тільки в рідкісних випадках.
Формальне вираження. Закон фіксується письмово, а звичай – передається з покоління в покоління як зразок поведінки.
Відповідальність. За недотримання закону передбачено покарання, за відмову від звичаю – громадський осуд і осуд.
Територія. Закон діє в межах держави або декількох країн, звичай – в рамках однієї спільності.

...
ПОДІЛИТИСЯ: