Відмінність тире від дефіса є дійсно важливим питанням. Хоча б тому, що плутанина, яка виникає при їх змішуванні, безпосередньо належить до друкарень, видавців, мовознавців, письменників, редакторів – до величезного числа професій.
Якоюсь мірою тире і дефіси стосуються кожного з нас, адже ми всі читачі, підписувача листівок і носії нашої неповторної і єдиного української мови.
І тире, і дефіс належать до знаків пунктуації.
Тире – знак, який з’явився в нашій мові та писемності завдяки письменнику Карамзіним. Існує альтернативна назва цього знаку – довге тире. Дефіс – письмовий орфографічний знак перенесення, головною функцією якого є поділ.
Тире ніколи не ставиться між частинами одного слова, наприклад: цегляно-червоний. У даному прикладі вживається дефіс, як знак, що розділяє частини слова.
Тире само використовується між словами, тобто не на лексичному рівні, а на синтаксичному. При цьому тире відокремлюється від оточуючих лексичних одиниць (слів) пробілами.
Дефіс пишеться разом як з попереднім, так і з наступним словом. До візуальних відмінностей тире від дефіса відноситься їх довжина: тире типографічне довше дефіса.
До важких випадків вживання дефіса/тире можна віднести варіанти з числовими проміжками: в кімнаті було 7-10 осіб або 7 – 10 осіб?
Вірніше другий варіант, оскільки в такому випадку ставиться тире, але його необхідно ставити без пробілів всупереч загальним правилом, ось так: У кімнаті було 7-10 осіб. При маркуванні списку в тексті використовуються також тире, що не дефіси.
Відмінності тире від дефіса:
- Тире ставиться між словами, дефіс – між частинами одного слова;
- Дефіс візуально коротше тире;
- Дефіс не виділяється пробілами, тире в більшості випадків виділяється пропуском з двох сторін;
- Дефіс, на відміну від тире, не використовується як позначки; маркованого списку і при позначенні числових інтервалів.