Чим відрізняється продподаток від продрозкладки

Багато з нас знають, що за часів радянської влади існували такі поняття, як продподаток і продрозкладка. Деякі навіть володіють інформацією про те, що пов’язані вони з першими роками становлення молодої держави робітників і селян. А ось чим же відрізняються продподаток і продрозкладка один від одного? Спробуємо розібратися.

Що таке продподаток і продрозкладка

Продподаток – натуральний, чітко зафіксований податок на продовольство, що збирається з селянських господарств в Росії і потім в СРСР з 1921 по 1923 роки.

Продрозкладка – система заготівлі продовольства, двічі вводилась в Росії з 1916 по 1921 роки і передбачала здачу державі селянами всіх надлишків за затвердженими цінами.

У чому ж різниця між продподатком і продрозкладкою?

Продрозкладка з’явилася раніше продподатку – вона була введена в грудні 1916 року ще в розтерзуваній заворушеннями Російській імперії (СРСР, як відомо, був проголошений в 1922 році). Так звана хлібна монополія передбачала, що виробники будуть передавати державі весь обсяг наявного у них хліба (на особисті та господарські потреби залишаючи лише малу частину згідно затвердженим нормам). Ціни на продукцію встановлювала сама держава. Крім хліба, продрозкладка, що стала проявом політики «воєнного комунізму», поступово поширилася на картоплю, м’ясо, а потім і взагалі всю сільгосппродукцію.

Вона проводилася в примусовому порядку: у селян просто-напросто відбирали всі зроблені ними запаси, що змушувало людей ховати продовольство, незважаючи на небезпеку смертної кари.

Норми здачі хліба були настільки «драконівськими», що в більшості випадків перевищували кількість продукції, що зберігалась в заготівників і вбивали стимул трудитися на землі, сіяти хліб.

Частина продовольства, забраного у селян, згнивають через бюрократичні і транспортні проблем. Товарно-грошові відносини були практично зведені до нуля, так як заборонявся вільний продаж зерна і хліба.

У березні 1921 року замість продрозкладки був запроваджений фіксований продподаток: це означало перехід до НЕПу – нової економічної політики. Тепер селяни могли продавати надлишки продукції, що стимулювало сільгоспвиробництво і розвиток торговельно-ринкових відносин, зацікавленість людей у збільшенні посівів і підвищенні врожайності. Держава більше не була монополістом, а землероби заздалегідь знали, скільки продукції вони повинні їй здати (розмір продподатку був на порядок менше, ніж «данини» у часи продрозкладки). Продподаток розраховувався як частка (спочатку 20%, потім 10%) від загальної кількості врожаю, причому для заможних (куркульських) господарств він був більше, а з будинків міг взагалі не стягуватися.

Відмінність продподатку від продрозкладки полягає в наступному:

  • Продрозкладка діяла раніше ніж продподаток;
  • Продрозкладка відноситься до політики «воєнного комунізму», продподаток – до політики НЕПу;
  • Частка продподатку була на порядок менше розмірів продрозкладки;
  • При продподакту, на відміну від продрозкладки, враховується не потреба держави в продукції, а можливість селянства її здати;
  • У часи продрозкладки заборонявся вільний продаж зерна і хліба, у часи продподатку селяни могли продавати надлишки, які у них залишилися, що стимулювало товарно-грошові відносини і підйом ринкової економіки;
  • Норми при здачі продподатку були набагато більш гнучкими: враховувалися врожайність, заможність господарства, число їдців у сім’ї. З бідняків продподаток не стягували.
ПОДІЛИТИСЯ: