Чим відрізняється продподаток від продрозкладки

Багато з нас знають, що за часів радянської влади існували такі поняття, як продподаток і продрозверстка. Деякі навіть володіють інформацією про те, що пов’язані вони з першими роками становлення молодої держави робітників і селян. А ось чим же відрізняються продподаток і продрозкладка один від одного? Спробуємо розібратися.

Що таке продподаток і продрозкладка
Продподаток – натуральний, чітко зафіксований податок на продовольство, що збирається за селянських господарств в Росії і потім в СРСР з 1921 по 1923 роки.

Продрозверстка – система заготівлі продовольства, двічі вводив в Росії з 1916 по 1921 роки і передбачала здачу державі селянами всіх надлишків за затвердженими цінами.

Порівняння продподатку і продрозкладки
У чому ж різниця між продподатком і продрозверсткою?

Продрозверстка з’явилася раніше продподатку – вона була введена в грудні 1916 року ще в розтерзуваної заворушеннями Російської імперії (СРСР, як відомо, був проголошений в 1922 році). Так звана хлібна монополія передбачала, що виробники будуть передавати державі весь обсяг наявного у них хліба (на особисті та господарські потреби залишаючи лише малу частину згідно затвердженим нормам). Ціни на продукцію встановлювало сама держава. Крім хліба, продрозкладка, що стала проявом політики «воєнного комунізму», поступово поширилася на картоплю, м’ясо, а потім і взагалі всю сільгосппродукцію. Вона проводилася в примусовому порядку: у селян просто-напросто відбирали всі зроблені ними запаси, що змушувало людей ховати продовольство, незважаючи на небезпеку смертної кари. Норми здачі хліба були настільки «драконівськими», що в більшості випадків перевищували кількість зберігається в заготівників продукції і вбивали стимул трудитися на землі, сіяти хліб. Частина продовольства, забраного у селян, згнивають через бюрократичні і транспортних проблем. Товарно-грошові відносини були практично зведені до нуля, так як заборонялася вільна продаж зерна і хліба.

У березні 1921 року замість продрозверстки було запроваджено фіксований продподаток: це означало перехід до НЕПу – новій економічній політиці. Тепер селяни могли продавати надлишки продукції, що стимулювало сільгоспвиробництво і розвиток торговельно-ринкових відносин, зацікавленість людей у збільшенні посівів і підвищенні врожайності. Держава більше не було монополістом, а землероби заздалегідь знали, скільки продукції вони повинні йому здати (розмір продподатку був на порядок менше, ніж «данини» у часи продрозверстки). Продподаток розраховувався як частка (спочатку 20%, потім 10%) від загальної кількості врожаю, причому для заможних (куркульських) господарств він був більше, а з будинків міг взагалі не стягуватися.

відмінність продподатку від продрозкладки полягає в наступному:
Продрозверстка діяла раніше продподатку.
Продрозверстка ставиться до політики «воєнного комунізму», продподаток – до політики НЕПу.
Частка продподатку була на порядок менше розмірів продрозкладки.
При продналоге, на відміну від продрозкладки, враховується не потребу держави в продукції, а можливість селянства її здати.
У часи продрозверстки заборонялася вільна продаж зерна і хліба, у часи продподатку селяни могли продавати залишилися у них надлишки, що стимулювало товарно-грошові відносини і підйом ринкової економіки.
Норми при здачі продподатку були набагато більш гнучкими: враховувалися врожайність, заможність господарства, число їдців у сім’ї. З будинків продподаток не справлявся.

...
ПОДІЛИТИСЯ: