Чим відрізняється прислів’я від приказки

Прислів’я та приказки – це відображенням мудрості багатьох поколінь, які пронесли крізь століття свою актуальність. Багато років ці вислови були зведенням законів моральності і норм поведінки, які безпосередньо впливали на формування духовності нації.

З раннього дитинства ми знаємо, що «справі час, а потісі година» і «сім разів відміряй, один раз відріж».

Ми з легкістю оперуємо цими короткими, але настільки ємними фразами, не замислюючись:

  • звідки вони з’явилися в нашому житті;
  • чи є у них автор;
  • чи зрозуміє сенс сказаного наш співрозмовник.

Поняття «прислів’я» і «приказки» настільки часто вимовляють разом, що вже не залишилося найменших сумнівів, що йдеться про один і той ж словесний оборот.

Насправді ж ці слова не є синонімами, а називаючи їх разом, люди найчастіше мають на увазі тільки прислів’я.

Отже, чим прислів’я відрізняється від приказки? Зараз дізнаємося.

Прислів’ям можна назвати народний вислів, який має цілком чітке:

  • повчання;
  • мораль;
  • мудрість,

Зазвичай авторів прислів’їв визначити неможливо, однак у ряді випадків прислів’ями стають, пройшовши випробування часом, фрази з творів різних авторів. Найчастіше народну популярність отримують рядки з байок.

Приказка – це:

  • словесний оборот;
  • метафора;
  • стійкий вираз.

Яскравими прикладами приказок можуть служити добре відомі:

  • «ведмежа послуга»;
  • «собака на сіні»;
  • «весільний генерал».

Будь-який з цих виразів з легкістю можна замінити іншими словами. Сенс при цьому збережеться, зміниться тільки забарвлення речення.

І хоч поняття «прислів’я» і «приказка» мають цілком чіткі визначення, які дозволяють розмежувати їх, не завжди це вдається зробити з уявною легкістю.

Мова написання

Приказка – це словосполучення, для якого рима не характерна. Прислів’я ж найчастіше володіє не тільки римою, але і ритмом.

Прислів’я прості, в них немає складних слів і незрозумілих термінів. Вони були створені простим народом і для народу. Ці фрази:

  • лаконічні;
  • конкретні;
  • безапеляційні.

Це істина, і з цією істиною сперечатися не варто.

Приказки мають під собою якийсь підтекст, іронію. Часто основна ідея виражається за допомогою:

  • образів;
  • недомовленостей;
  • перебільшень.

Характер вираження

Прислів’я – це завершена самостійна фраза. Істинність цього виразу не викликає ні найменших сумнівів, адже далеко не кожне народне судження витримувало перевірку часом. Прислів’я:

  • повчає;
  • наставляє;
  • підказує;
  • допомагає зробити правильний вибір.

І якщо прислів’я – це мудрість народу, то приказки – це його характер, його мова, його емоції.

Приказка є частиною якого-небудь вираження, додаючи йому:

  • настрій;
  • яскравість;
  • образність.

Як правило, приказки використовують в якому-небудь контексті.

Розмір

Прислів’я допускає виклад думки максимально коротко. Адже не дарма кажуть, що «стислість – сестра таланту». І хоча і є прислів’я з двох-трьох слів, частіше це все ж розгорнуті речення. А от для приказки така довжина є нормою, так як вона представляє собою словосполучення.

Досить часто приказки стають основою для виникнення прислів’їв.

Відмінності прислів’я від приказки:

  • Прислів’я має повчальний зміст, а приказка передає емоційне ставлення до сказаного;
  • Прислів’я є логічним, завершеним висловом, приказка виступає у складі речення як словосполучення;
  • Приказки зазвичай коротші, ніж прислів’я. Вони можуть бути основою для виникнення останніх;
  • Прислів’я, як правило, ритмічні і мають риму.
ПОДІЛИТИСЯ: