✅Чим відрізняється правоздатність від дієздатності?

У законодавстві України закріплені поняття правоздатності та дієздатності. Що ці поняття означають? Чим відрізняється правоздатність від дієздатності?

Що являє собою правоздатність?

Існує 2 основних види правоздатності:

  • загальна;
  • спеціальна.

Під загальною правоздатністю в законодавстві України розуміється здатність людини володіти деякими правами і обов’язками, які з’являються у громадянина одразу після його народження. Правоздатними, таким чином, є всі українці незалежно від віку, соціального стану, особистісних характеристик.

В юриспруденції є і такий термін, як «спеціальна правоздатність».

Під ним розуміється здатність громадянина ставати учасником відносин у певний статус – наприклад, на посаді глави держави або депутата парламенту.

Наявність у людини спеціальної правоздатності можливе за умови відповідності її особистісних характеристик – наприклад, освіти і досвіду роботи в тій чи іншій професійній сфері – вона обіймала позиції.

Що являє собою дієздатність?

Під дієздатністю в законодавстві України розуміється наявність у людини законної можливості реалізовувати власні права, виконувати обов’язки, нести відповідальність за свої дії, які можуть мати юридичні наслідки.

Одна з можливих умов дієздатності громадянина України – досягнення повноліття, тобто 18 років. Крім того, умовою участі людини в багатьох правовідносинах є адекватний стан його здоров’я. Громадянин може бути визнаний недієздатним за певними діагнозами, які свідчать про те, що він нездатний відповідати за свої дії.

Залежно від перспектив участі людини в тих чи інших правовідносинах її дієздатність може бути повною, частковою або обмеженою. Віднесення дієздатності до тієї чи іншої категорії залежить від багатьох чинників.

Так, повністю дієздатною, як правило, визнається повнолітня людина, який за станом здоров’я може брати участь в основних цивільних правовідносинах. Наприклад:

  • укладати договори купівлі-продажу;
  • найматися на роботу без обмежень по тривалості робочого дня;
  • обирати кандидатів на виборах і т. д.

Частково дієздатними найчастіше визнаються неповнолітні громадяни.

Вони можуть брати участь в обмеженому спектрі правовідносин. Наприклад, купувати товари в звичайному магазині, користуватися засобами транспорту в місті. Найматися на роботу неповнолітні громадяни України мають право тільки з 14 років, і тільки на неповний робочий день – і це теж може бути ознакою їх часткової дієздатності.

Обмежено дієздатними громадянами, як правило, визнаються за рішенням суду.

Воно приймається на підставі фактів, які свідчать про нездатність людини нести відповідальність за свої дії через стан здоров’я або інші чинники.

Різниця між правоздатністю і дієздатністю

Є не одна відмінність правоздатності від дієздатності. Вивчимо їх особливі характеристики – ті, що зумовлюють появу відчутних відмінностей між розглянутими поняттями.

Загальна правоздатність – невіддільний правовий аспект особистості людини. Її виникнення не залежить від будь-яких факторів.

Правоздатність не може бути передана однією особою іншій. Немає повної, часткової або обмеженої правоздатності. Але вона представлена загальної і спеціальної категоріями (як ми відзначили вище). Друга якраз таки передбачає певні обмеження на участь людини в правовідносинах – якщо він не має достатнього досвіду або професійної кваліфікації.

Своєю чергою, дієздатність – правовий аспект, принципово відділений від особистості громадянина. З’являється він тільки при наявності ряду факторів. Перш за все – повноліття, а також за умови здатності людини відповідати за свої дії за станом здоров’я.

Якщо дані фактори відсутні, громадянин може втратити свою дієздатність.

У деяких випадках можлива її передача іншим людям – наприклад, коли неповнолітня людина довіряє свої правомочності щодо укладення тих чи інших договорів своїм батькам.

Деякою мірою дієздатність близька до спеціальної правоздатності.

Річ у тім, що їх виникнення можливе тільки при наявності певних факторів. Але сутність відповідних факторів абсолютно різна. У випадку з правоздатністю вони повністю пов’язані з особистістю людини. Так, громадянин сам здатний впливати на рівень освіти і досвіду – як умов заняття тієї чи іншої посади.

Фактори дієздатності, як ми зазначили вище, в більшості випадків віддільні від особистості. Наприклад, людині, так чи інакше, доведеться дочекатися повноліття або, наприклад, віку, в якому можна реалізовувати виборчі права.

Варто зазначити, що у правоздатності та дієздатності є загальна ознака: обидва розглянутих правових аспекти особистості відносяться до однієї і тієї ж юридичної категорії – правосуб’єктності.

Поряд з ними до відповідної категорії відносяться деліктоздатність (наявність у громадянина можливостей відповідати за правопорушення), а також свідомість (здатність людини за станом здоров’я відповідати за свої дії).

Дієздатність – це, так чи інакше, можливість людини реалізовувати свою правоздатність.

Тому що розглядаючі юридичні терміни досить рідко вживаються в різних контекстах. Вони практично завжди пов’язані між собою.

Посилання на основну публікацію