Зміст статті
У гуманітарних дослідженнях часто використовуються такі поняття, як інкультурація і соціалізація. Що вони означають? Чим відрізняється інкультурація від соціалізації? Про все це ми поговоримо в нашій статті.
Що таке інкультурація?
Під інкультурацією розуміється формування у кого-небудь прихильності до певних культурних цінностей, норм, традицій, звичаїв, символів.
Зазвичай цей процес має односторонній характер: людина, як правило, тільки приймає норми культури. Рідко буває, що він виявляється здатний вплинути на відповідні норми, які складаються протягом дуже довгого часу.
Інкультурація можлива як в процесі взаємодії з суспільством, так і поза прямого контакту з ним – наприклад, за допомогою читання книг, перегляду відео, прослуховування аудіозаписів.
Цікаво, що в ході самостійної інкультурації людина може увібрати істотно більший обсяг норм культури будь-якого народу, ніж навіть представник відповідної нації. При цьому обсяг освоюваних норм культури легко регулювати самостійно.
Що таке соціалізація?
Під соціалізацією розуміється формування у кого-небудь необхідних комунікаційних якостей, культурних і етичних установок, які потрібні для комфортного взаємодії з іншими людьми.
При цьому в процесі соціалізації людина сама може передавати суспільству деякі знання, здатні вплинути на поточні норми і механізми, прийняті іншими людьми як стандартні, що склалися. Розглянутий процес – двосторонній.
Соціалізація вкрай утруднена без участі суспільства – на відміну від інкультурації, при якій людина може навчитися необхідним якостям і установкам альтернативним способом.
Наприклад, як ми зазначили вище, в процесі читання книг, перегляду відео, прослуховування аудіозаписів. Хоча б тому, що навчання читанню, мов першоджерел, які можуть стати в пригоді при освоєнні аудіо- і відеозаписів, також є елементом соціалізації.
Розглянутий процес має особливість – сталість впливу на людину, якщо він так чи інакше буде контактувати з соціумом. Регулярне спілкування громадянина з іншими людьми в будь-якому випадку забезпечить для нього так чи інакше інтенсивну соціалізацію, і її обсяг може бути нічим не обмежений. Так само як і доповнення соціальних знань співрозмовників людини тими відомостями, якими він з ними поділиться.
Різниця між інкультурації і соціалізацією
Головна відмінність інкультурації від соціалізації – в тому, що перший процес носить зазвичай односторонній, другий – двосторонній характер.
Частково це зумовлює наявність іншого значущого критерію різниці між розглянутими поняттями – можливості інкультурації без спілкування людини з іншими людьми, за різними джерелами.
Обсяг отриманих знань в рамках інкультурації людина, як правило, може контролювати самостійно.
При соціалізації це здійснювати важко – суспільство так чи інакше буде впливати на нього, якщо він, звичайно, стане підтримувати спілкування з іншими людьми.
Інкультурація, безумовно, може бути і найчастіше є елементом соціалізації. Сучасні суспільства значною мірою функціонують на основі норм культури, які передаються з покоління в покоління в процесі соціалізації людей.