Балістична ракета

Балістична ракета – ракета, політ якої відбувається по траєкторії вільно кинутого тіла, тобто по балістичної траєкторії.

Балістична ракета не має крил і для забезпечення аеродинамічній стійкості в польоті обладнується стабілізаторами.

До балістичним ракетам відносяться бойові ракети різного призначення, включаючи міжконтинентальні (з дальністю польоту понад 5500 км), ракети – носії космічних апаратів. Вони бувають одно- і багатоступінчатими і некерованими.

Перші балістичні ракети «ФАУ-2» в кінці Другої світової війни були застосовані Німеччиною. Сучасні міжконтинентальні балістичні ракети мають дальність польоту понад 11 500 км (американський «Мінітмен» – 11 500 км, «Титан» – близько 11 000 км). Їх пуск здійснюють з наземних (шахтних) установок або з підводних човнів як з підводного, так і з надводного положення.

Міжконтинентальні балістичні ракети виконуються багатоступінчатими, з рідинними і твердопаливними руховими установками, можуть оснащуватися моно-
або багатозарядними ядерними головками.

Посилання на основну публікацію