Рок- і поп-музика

Музичну культуру ХХ ст. неможливо уявити без досягнень рок- і поп-музики.

На рубежі 1950-1960-х рр. у Великобританії і США сформувалася рок-музика, що виникла на основі джазових імпровізацій: ритм-енд-блюзів і музики кантрі. Для неї характерна підвищена увага не стільки до самого твору, скільки до його виконавської подачі. В даний час в рок-музиці існує безліч напрямів і течій, орієнтованих на певні соціальні та вікові групи.

Першим напрямком рок-музики, що з’явилися в середині 1950-х рр. і здобула всесвітнє визнання став рок-н-рол (англ. rock’n’roll, rock and roll – розгойдуватися і крутитися). Спрощений варіант ритм-енд-блюзу і кантрі являв собою танцювальну музику для молоді. Провідну роль у ньому грали електромузичні інструменти, а вокал придбав енергійний і емоційний характер.

Подальшому розвитку і розквіту рок-н-ролу в чому сприяло творчість популярного американського виконавця Елвіса Преслі (1935- 1977). Він ніколи не писав рок-композицій, але блискучі вокальні дані та артистизм зробили його справжнім кумиром молоді. Його пісні неодноразово займали провідні рядки музичних хіт-парадів, а альбоми (їх було випущено близько 60) утримували лідерство протягом тривалого часу. Нагороджений титулом «король рок-н-ролу», він дійсно став однією з перших легенд рок-музики 50- 60-х рр. ХХ ст.

Поява в 1962 р четвірки << Бітлз >> (англ. The Beatles) з англійського міста Ліверпуля стало справжньої сенсацією на музичному Олімпі. Джон Леннон, Пол Маккартні, Джордж Харрі-сон і Рінго Старр зуміли знайти власний стиль у музиці, оркестровка, текстах і сценічній поведінці. У всьому, що вони виконували, відчувалося майстерність, природність і особиста чарівність. На ціле десятиліття група «Бітлз» стала законодавицею рок-музики. За їхніми творами міцно закріпилася репутація серйозного мистецтва. Одні називали «Бітлз» «самими великими композиторами з часів Бетховена», а інші вважали їх «кращими композиторами-піснярами з часів Шуберта». Їх знамениту пісню «Yesterday» стали відразу ж виконувати солісти, ансамблі та симфонічні оркестри. В даний час вона має близько п’ятисот версій виконання.

До кінця 1960-х рр. виникло безліч музичних напрямів рок-музики. Зросла роль імпровізації, інструментальної музики, збільшився час виконання композицій. Межі між напрямками рок-музики вельми умовні, оскільки творчість кожної з груп могло включати характерні особливості декількох з них. Одним з таких напрямків став блюз-рок, що увібрав риси фольклору (фолк-рок), класичної музики (арт-рок) і джазу (джаз-рок).

Одним з яскравих явищ британського блюз-року стала група << Роллінг Стоунз »(англ. Rolling Stones). Незвичайний сценічний імідж, дивовижний діапазон голосів, що викликає контрастність змісту пісень залучили до них увагу багатьох шанувальників. Лідер групи – Мік Джаггер (р. 1944). Майже 40 років ця група виступає на сценічних майданчиках світу, продовжуючи записувати нові альбоми. Оригінальність звучання, потужна енергетика і підвищена експресія забезпечили групі місце в історії рок-музики.

На рубежі 1960-1970-х рр. склалося новий напрям рок-музики – хард-рок (англ. hard rock – жорсткий, важкий, важкий). Творцями цього напрямку прийнято вважати британські групи << Лед Зеппелін >> (англ. Led Zeppelin), << Діп Перпл »(англ. Deep Purple),« Блек Себбат »(англ. Black Sabbath),« Скорпіонз »(англ. Scorpions ), «Назарет» (англ. Nazareth). Наприкінці 1970-х рр. хард-рок отримав новий стиль хеві-метал (англ. havy metal – важкий метал).

Одним з жанрів рок-музики стала рок-опера – театралізована вистава з сюжетом, дійовими особами та декораціями. Видатним твором цього жанру стала рок-опера «Ісус Христос – суперзірка» (1970) англійського композитора Ендрю Ллойда Уеббера (р. 1948), написана на лібрето Тіма Райса (р. 1944).

Ця опера з успіхом була поставлена ​​в Нью-Йорку, Лондоні та інших містах світу, в тому числі і у нас в Росії (Театр ім. Моссовета у Москві, прем’єра в 1990 р). У 1973 р була здійснена її екранізація режисером Норманом Джуїсона. Твір викликав бурхливу полеміку, в якій брали участь музичні критики і священнослужителі різних конфесій.

Не меншою популярністю користується і жанр мюзиклу (англ. Musical comedy – музична комедія) – музичного твору зі «вставними номерами» (піснями і танцями), що додають сюжету особливу емоційне забарвлення. Як самостійний жанр мюзикл виник в 1920 – 1930-і рр. Важко переоцінити роль Ллойда Уеббера у розвитку сучасного музичного театру мюзиклів, серед яких незмінним успіхом користуються «Евіта» (1978), «Кішки» (1981), «Привид опери» (1989), «Прекрасна гра» (2001), «Жінка в білому »(2004). Кожне з створених ним творів відрізняють запам’ятовуються мелодії, найскладніші оркестровки, напружене дію, унікальне театральне чуття режисера-постановника.

У другій половині 1970-х рр. багато рок-групи припинили своє існування, поступившись місцем виконавцям поп-музики. В даний час важко провести межу між рок- і поп-музикою, але вона існує. Поп-музику відрізняють індивідуальний стиль виконання, прагнення до мелодическому і поетичному новаторства. Правда, в її творі використовуються певні стандарти, найчастіше вона орієнтується на усереднений смак, але і в ній бувають оригінальні винятки – шведська група «АББА», австралійська << Бі Дж з », німецька« Модерн Токінг ». Поп-музику представляють і талановиті солісти – Лайза Міннеллі, Кліфф Річард, Філ Коллінз, Стінг, Майкл Джексон, Мадонна.

Великою популярністю користується творчість знаменитого французького композитора Жана Мішеля Жарра (р. 1948), основоположника електронної музики, автора і постановника грандіозних лазерних шоу. Найбільшу популярність йому приніс альбом << Oxygene »(« Кисень », 1976), що став класикою музики цього жанру. У ньому він закликав жителів планети до захисту навколишнього середовища. Не випадково обкладинка його альбому представляла собою зображення Землі зі злазить покривом, що витягають людський череп. «Космічну» музику цього альбому, що складається з шести композицій, відрізняли постійні зміни ритмів і мелодійних малюнків, розгорнута сюітно форма.

Починаючи з 1979 р Ж. М. Жарр провів у різних країнах світу десятки музично-світлових вистав, які зазвичай супроводжують його живі виступи, в той час як над головами слухачів шикуються грандіозні об’ємні фігури і голограми. Самі немислимі співзвуччя створюються композитором прямо на очах здивованої публіки.

Посилання на основну публікацію