Архітектура США – реферат

Історія архітектури США, яка налічує понад 400 років, демонструє нам різноманіття стилів і напрямків. На розвиток архітектури країни впливали внутрішні і зовнішні чинники, тривалий проходження європейським традиціям. В даний час архітектура США виробила свій стиль і традиції, яким властива еклектичність і інноваційний підхід.

Архітектура нової нації

У XVIII столітті георгіанський стиль змінює французьку, іспанську та англійську колоніальну архітектуру. Американські архітектори активно використовували в своїй творчості традиції Старого Світу. Георгіанський стиль використовувався в будівництві будинків для заможної частини населення.

Після проголошення Паризьким договором 1783 року нової республіки – Сполучених Штатів Америки, одночасно зі зростанням території, економічної, політичної і культурної незалежності змінюється і архітектура США, яка стрімко крокує в ногу з часом.

Федеральний стиль. У 1780 роках архітектура США починає змінюватися, відступаючи від традицій георгіанському стилю, що сприяє появі абсолютно нового, унікального американського дизайну в будівництві – федеральний стиль.

Стилістика федерального стилю виражалася в застосуванні в будівництві адміністративних будівель і установ строгих архітектурних форм, давньоримської та давньогрецької класики: колон, фронтонів, куполів. Федеральний стиль в архітектурі був символом нової демократичної нації в США.

У період з 1780 по 1830 роки федеральний стиль особливо популярний уздовж узбережжя Атлантики. До особливо відомим архітектурним творінням того часу відносяться: Massachusetts State House 1798 року архітектора Чарльза Балфінча, Штат Массачусетс; житлові будинки на площі Луисбург в кварталі Бикон Хілл в Бостоні архітектора Чарльза Балфінча; Гамільтон-Холл – будинок Джона Гардінера-Пінгрі 1805 року в Салемі штату Массачусетс, архітектор Самуель Макінтір; Стара ратуша в Салемі штату Массачусетс 1816 – 1817 років.

З 1840 років в Штатах набирає свою популярність американська неоготика. Заможна частина населення східного узбережжя будувала вілли саме в неоготичному стилі. Американську неоготику представляють в той час також церковні споруди (Троїцька церква в Нью-Йорку, Річард Апджон) і університети (Гарвардський, Єльський). Ідеальним зразком американської готики є пам’ятник архітектури – кафедральний храм Св. Патріка 1888 року, Джеймс Ренквік.

Найвидатніші будівлі в американській неоготики: університет Оклахоми 1912 року, архітектора Еванса Холлс (колегіальна неоготика); державна в’язниця, побудована в 1867-1876 роки в штаті Західна Вірджинія в Мундсвілле, архітектор Джеймс Ренвік; собор Св. Патріка, зведений в 1885-1888 роки, Нью-Йорк, архітектор Джеймс Ренвік; житловий будинок Lyndhurst 1838-1865 року побудови архітектора Олександра Джексона Девіса в Таррітауне, Нью-Йорк.

Грецький стиль привертав увагу американських архітекторів ще в першій половині XIX століття. Архітектори отримують урядове замовлення на проектування і будівництво в грецькій стилістиці кількох різних за своїм функціональним призначенням будівель у великих містах Америки. Даним будівлям характерний суворий конструктив, простота фасадної частини, відсутність куполів, безперервність карнизів, що надає їм особливу величність.

Яскравими свідченнями грецького стилю виступають: храм Братства розенкрейцерів (Каліфорнія), 1920 р архітектор Лестер Крамер; Перший федеральний митний будинок (Нью-Йорк), 1842 р проект Джеймса Ренвік (Зображення 2); капитолий штату Огайо (Колумбус), 1861 р архітектор Генрі Уолтер.

З часу закінчення громадянської війни і до закінчення XX століття в Америці з’являється безліч архітектурних напрямків, які були дуже схожі з європейської архітектурної стилістикою пізнього британського періоду королеви Вікторії, несли в собі традиції вікторіанського зодчества, за що іменувалися «вікторіанцями»: стиль королеви Анни, пізній вікторіанський стиль, Shingle style (черепичний стиль), Stick style – варіант неоготики, яка втілилася в дерев’яній архітектурі. Промислові та комерційні магнати замовляли для себе будівництво особняків і палаців в стилі Ренесансу. Маєток Білтмор в Північній Кароліні, вибудуване в стилі Шато періоду французького Відродження, архітектором Річардом Морісом Хантом для Джорджа Вашингтона Вандербільта, є найбільшим приватним маєтком в Сполучених Штатах і в даний час.

Архітектурні споруди XIX століття в Сполучених Штатах умовно ділилися на два типи:

житлове та цивільне будівництво зі стилістикою минулих часів і застосуванням декору;
промислові (утилітарні) споруди – будівлі фабрик, майстерень, елеваторів.
Найпоширенішим нововведенням в архітектурі стають багатоповерхові будівлі, що відповідають духу сучасності – офісні вежі (office towers). З появою в 1853 році завдяки Елішу Отісу перших безпечних ліфтів, склалася можливість збільшення поверховості будинків. Першим комерційним будівлею з наявністю безпечного ліфта стало New York City Equitable Life Building, за яким пішли інші проекти. Згодом американська архітектура стала успішно поєднувати в собі елементи традиційного декору і технічні інновації.

У 1884 році завдяки інженеру Вільяму Ле Барон Дженні в архітектурі використовується новий конструктив – металевий каркас, який приходить на зміну цегляним несучих стін, що дозволяє значно зменшити загальну вагу будівлі.

Вперше ідея застосування в будівництві металевих опорної рами втілилася в створенні десятиповерхового Страхового будинку Чикаго в 1885 році.

Оскільки із застосуванням нових технологій в будівництві зовнішні стіни більше не несли вагове навантаження будівлі, то простір, яке раніше заповнювався цеглою, стали заповнювати величезними вікнами з листового скла. Так з’являються нові хмарочоси, серед яких Чиказький Reliance Building.

Архітектура XX століття

Архітектура XX століття знаменита численним зведенням хмарочосів. Так в 1913 році на замовлення великого підприємця Френка Вулворта знаменитим американським архітектором Кассом Гилбертом побудований «Вулворт-Білдінг» Woolworth Building, який славиться своєю висотою в 241 м і має 57 поверхів.

Ще кілька видатних конструкцій, що послідували за «будинок вулворт»: сімдесяти двох поверховий хмарочос в Нью-Йорку – штаб-квартира фірми «Манхеттен» (1930) (282,5 м); офісна вежа Крайслер-Білдінг – штаб-квартира найбільшої компанії Chrysler (77 поверхів, 318,9 м) – є класичним зразком архітектурного стилю ар-деко; хмарочос Емпайр-Стейт-Білдінг (Зображення 3), що є символом Нью-Йорка, культурної іконою Америки (102 поверхи, 443,2 м).

До початку Другої світової війни в США емігрує велика кількість архітекторів, з появою яких в архітектурі Америки з’являється інтернаціональний стиль, що є домінантою в архітектурі до 1970-х років. Стиль поширений і в архітектурних ідеях XXI століття. Для нього характерні легкі конструкції, що дублюють один одного модулі, відсутність орнаментів і кольоровості.

В кінці XX століття своє поширення набуває нова класична архітектура, спрямована на приватне житлове будівництво, яка поєднує в собі ідеальні пропорції, сучасні матеріали з використанням методології колишніх стилів і напрямків. Нова класична архітектура є логічним продовженням котеджного будівництва в житловій архітектурі.

ПОДІЛИТИСЯ: