Звільнення: визначення

Визначення поняття.

Звільнення – це припинення трудових відносин між роботодавцем і найманим співробітником, коли одна зі сторін трудового договору не бажає або не має можливості продовжувати в подальшому робочі відносини на діючих умовах.

На практиці причин звільнення існує тільки дві: або найманому співробітникові не подобаються умови роботи і він звільняється з власної ініціативи, або роботодавця не влаштовує працівник, як член колективу, і директор ініціює процедуру звільнення сам.
Найбільш «ходові» статті для звільнення.

Що стосується теорії, то в Трудовому кодексі України передбачено більше 40 підстав для звільнення. Але на практиці в «робочому арсеналі» більшості кадровиків використовується всього кілька статей по звільненню.

  • – припинення трудового договору за угодою сторін
  • – звільнення з ініціативи працівника
  • – скорочення чисельності або штату працівників організації
  • – у зв’язку із закінченням строку трудового договору
  • – звільнення за прогул).

У цифрах причини звільнення виглядають приблизно так:

  • 1) серед загальної кількості вибулих працівників 69,0% складають звільнилися за власним бажанням,
  • 2) 6,1% – за згодою сторін,
  • 3) 2,9% – у зв’язку зі скороченням чисельності.
  • 4) 15,4% – у зв’язку із закінченням терміну ТД.

Решта підстави для розірвання трудових відносин.

Крім того, в Трудовому кодексі України передбачено цілий ряд статей, за якими теж можна розірвати трудові відносини. Ось деякі з них:

  • 1) Звільнення за неодноразове невиконання трудових обов’язків. (Має місце після дисциплінарних стягнень у вигляді зауваження чи догани, або письмового пояснення).
  • 2) Звільнення в період випробувального терміну (як з ініціативи працівника, так і з ініціативи роботодавця).
  • 3) Звільнення в зв’язку з відмовою працівника від переведення на іншу роботу або відсутність у роботодавця роботи для перекладу.
  • 4) Звільнення в зв’язку з втратою довіри до працівника. (Спеціальна стаття, передбачена тільки для осіб, які безпосередньо обслуговують грошові або товарні цінності).
  • 5) Звільнення в зв’язку з поновленням працівника, який раніше виконував цю роботу (найпоширеніші випадки з «декретними» відпустками).
  • 6) Звільнення в зв’язку з невідповідністю займаній посаді (стосується тільки кваліфікованих працівників, які показали незадовільні результати чергової атестації).
  • 7) Переклад працівника на роботу до іншого роботодавця або перехід на виборну посаду.
  • 8) Відмова працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною власника організації, а також у зв’язку зі зміною істотних умов трудового договору.
  • 9) звільнення за станом здоров’я.
  • 10) Обставини, що не залежать від волі сторін.

Процедура звільнення.

Незалежно від причини звільнення, процедура припинення трудових відносин відбувається за однаковою схемою.

  • 1) Якщо ініціатором звільнення виступає працівник, то своє побажання розірвати трудовий договір він висловлює в письмовій формі шляхом подання до працедавця відповідної заяви, яка повинна бути завізована роботодавцем, як підтвердження його отримання.
  • 2) Якщо ініціатором припинення робочих відносин виступає роботодавець, то свої наміри він оформляє написанням відповідного наказу по підприємству, з яким працівник повинен ознайомитися і підписати.
  • 3) В день звільнення працівнику повинна бути видана трудова книжка з відповідними записами про прийом на роботу і звільнення.
  • 4) В останній день роботи повинен бути здійснений повний розрахунок з працівників, тобто, зарплата, компенсація за невикористану в поточному році відпустка і вихідну допомогу за бажанням роботодавця.
...
ПОДІЛИТИСЯ: