Хмарні технології: визначення

Що таке хмарні технології

Хмарні технології (або хмарні обчислення, cloud computing) – технології розподіленої обробки цифрових даних, за допомогою яких комп’ютерні ресурси надаються інтернет-користувачеві як онлайн-сервіс. Програми запускаються і видають результати роботи в вікні web-браузера на локальному ПК. При цьому всі необхідні для роботи програми та їх дані знаходяться на віддаленому інтернет-сервері і тимчасово кешуються на клієнтській стороні: на ПК, ігрових приставках, ноутбуках, смартфонах … Перевага технології в тому, що користувач має доступ до власних даних, але не повинен піклуватися про інфраструктуру, операційну систему та програмне забезпечення, з яким він працює.

Слово «хмара» – це метафора, що уособлює складну інфраструктуру, що приховує за собою всі технічні деталі. Технології хмарних обчислень націлені на вирішення наступних завдань:

  • 1. Зручна робота з файлами на кількох гаджетах: їх редагування і обробка без перенесення з одного пристрою на інший, без необхідності піклуватися про сумісність програмного забезпечення.
  • 2. Рішення проблеми обмеженого об’єму жорсткого диска комп’ютера або флеш-карти.
  • 3. Питання ліцензованого програмного забезпечення.
  • 4. Можливість одночасної роботи над одним документом кільком людям.

Рівні хмарних обчислень

У хмарних технологіях прийнято виділяти три окремі категорії або моделі:

  • 1. Нижчий рівень «Інфраструктура як послуга» (IaaS, infrastructure as a service). Користувачі отримують базові обчислювальні ресурси: процесори і пристрої для зберігання інформації – і використовують їх для створення власних операційних систем і додатків. Споживач не керує базовою інфраструктурою хмари, але має контроль над операційними системами, системами зберігання, розгорнутими додатками. Можливий обмежений контроль вибору мережевих компонентів (наприклад, хост з мережевими екранами).
  • 2. Наступний рівень «Платформа як послуга» (PaaS, platform as a service). Користувачі мають можливість встановлювати власні додатки на платформі, що надається провайдером послуги. Користувач не керує базовою інфраструктурою хмари: мережами, серверами, операційними системами та системами зберігання даних, але має контроль над розгорнутими додатками і деякими параметрами конфігурації середовища хостингу.
  • 3. Вищий рівень хмарних обчислень «Програмне забезпечення як послуга» (SaaS, software as a service). У «хмарі» зберігаються не тільки дані, але і пов’язані з ними програми, а користувачеві для роботи потрібно тільки веб-браузер. Споживач користується додатками провайдера, який працює в хмарної інфраструктурі. При цьому користувач не керує базовою інфраструктурою хмари – мережами, серверами, операційними системами, системами зберігання, навіть індивідуальними настройками додатків за винятком деяких налаштувань конфігурації програми.

Моделі розгортання

Виділяють наступні категорії «хмар»:

  • 1. Публічні (громадські, загальні);
  • 2. Приватні (приватні);
  • 3. Гібридні.
  • 4. Хмара спільноти.

Публічна хмара (Public cloud) – одночасний доступ багатьох користувачів до IT-інфраструктури. Але можливості управляти і обслуговувати дане хмара у користувачів немає, вся відповідальність покладена на власника даного хмари. Абонентом пропонованих сервісів може стати будь-яка компанія або приватна особа.

Приватна хмара (Private cloud) – IT-інфраструктура, яку контролює і експлуатує тільки один абонент у власних інтересах. Інфраструктура для управління приватним хмарою може розміщуватися або в приміщеннях користувача, або у зовнішнього оператора, або частково у користувача і оператора.

Гібридна хмара (Hybrid cloud) – це IT-інфраструктура, в якій поєднані кращі якості публічного і приватного хмари. Така композиція має унікальні об’єкти, пов’язані між собою стандартизованими або власними технологіями, які дозволяють переносити дані або програми між компонентами (наприклад, для балансування навантаження між хмарами).

Хмара спільноти (Community cloud). Хмарна інфраструктура, підготовлена ​​для використання конкретним спільнотою споживачів, що мають спільні проблеми (наприклад, місії, вимоги безпеки, політики).

...
ПОДІЛИТИСЯ: