Управління ризиками включається в себе ідентифікацію ризику, його оцінку і потім розробку відповідної стратегії управління.
Розглянемо види діяльності з управління ризиками, спрямовані на його зниженням різними способами.
Ухилення від ризику
Ухилення від ризику досить поширене в господарській практиці серед підприємців, що вважають за краще діяти «напевно». Серед основних методів ухилення від ризику:
- відмова від ненадійних бізнес – партнерів, а також відхід від участі в проектах, які пов’язані з необхідністю розширювати коло партнерів, відмова від тих інноваційних та інвестиційних проектів, впевненість в успіху яких сумнівна;
- відмова від високоризикованих проектів і проектів, результативність яких можна поставити під сумнів;
- страхування ризику – це не тільки надійний захист від несприятливих рішень, а й підвищення відповідальності тих осіб, які приймають рішення, що примушує їх серйозніше підходити прийняття управлінських рішень, своєчасно вдаватися до різних захисних заходів;
- пошук гарантів, або перенесення ризику на третю особу;
- звільнення некомпетентного персоналу.
Локалізація ризиків
Локалізація ризиків використовується досить рідко в тих випадках, коли можна чітко ідентифікувати ризик і джерело його виникнення. Визначивши найризикованіші ділянки або етапи діяльності в відокремлений структурний підрозділ, можна скоротити рівень ризику зробити їх більш контрольованими.
Серед методів локалізації можна назвати:
- створення невеликих дочірніх підприємств (самостійних юридичних осіб) для ризикованих проектів;
- створення спеціального структурного підрозділу, що має окремий баланс, для реалізації високоризикових проектів;
- укладення договору про спільну діяльність для виконання ризикованого проекту.
Диверсифікація ризиків
Диверсифікація ризиків полягає в перерозподілі загального ризику, для чого можуть бути використані такі методи, як:
- розподілити відповідальність між учасниками проекту, чітко розмежувавши сферу діяльності і відповідальність кожного з учасників;
- диверсифікувати види діяльності та зони господарювання з метою збільшення числа використовуваних технологій, розширення асортименту, переорієнтації на різні соціальні споживчі групи або різні регіони;
- диверсифікувати збут і постачання, організувавши одночасну роботу на декількох ринках, коли збиток на одному ринку може бути компенсований успіхами на іншому;
- диверсифікувати інвестиції, вибираючи реалізацію декількох невеликих по вкладеннях проектів, ніж чим реалізації одного великого проекту, що вимагає залучення всіх ресурсів і резервів підприємства без можливості для маневрів.
розподілити ризики в часі при реалізації різних етапів проекту, що сприяє підвищенню їх спостережливості і контрольованості, а також дозволяє їх безболісно коригувати при необхідності.
Компенсація ризиків
Компенсація ризиків пов’язана з формуванням механізмів щодо попередження небезпеки, що досить трудомістким і вимагає глибокої аналітичної роботи.
Методи компенсації ризиків:
- стратегічне планування – доречно використовувати, коли процес розробка стратегії захоплює кожну сферу діяльності підприємства;
- прогнозування обстановки зовнішнього середовища, яке має на увазі періодичну розробку сценаріїв розвитку майбутнього стану господарської середовища для всіх учасників проекту, а також прогнозування дій партнерів і конкурентів;
- здійснення постійного моніторингу нормативно-правової та соціально-економічного середовища – відстеження поточних даних щодо відповідних процесів;
- формування резервної системи і запасів всіх видів ресурсів, по суті це страхування ризиків, яке зосереджено всередині підприємства;
- навчання та інструктування персоналу.