Трудовий кодекс: визначення

Трудовий Кодекс – основоположний нормативний акт

Трудовий кодекс – головний кодифікований законодавчий акт, який регулює в України трудові відносини між роботодавцем і найманим працівником.

Цей основоположний документ був розроблений, виходячи з положень попереднього Закону – Кодексу законів про працю Української РСР (КЗпП), який діяв з 1971 р ТК введений в дію з 1 лютого 2002 р

Структура Трудового Кодексу

ТК України – це структурований документ, який ділиться на частини, які вміщують в собі розділи, які вміщують глави, які вміщують окремі статті.

У текст Кодексу регулярно вносять правки – шляхом прийняття Федеральних Законів, якими вносяться зміни. Тому за актуальністю ТК слід постійно стежити. Юристам, HR-фахівців, бухгалтерам та іншим працівникам, які користуються цим законодавчим актом в роботі, рекомендується використовувати онлайн-версію документа, яка оперативно оновлюється.

Трудовий Кодекс – це не єдиний нормативно-правовий акт, що регулює соціально-трудові відносини. В цілому трудове законодавство складається з:

  • указів Президента України;
  • постанов Уряду України;
  • нормативно-правових актів федеральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади суб’єктів України;
  • інших законодавчих актів, що містять норми трудового права.

Всі ці документи тільки доповнюють основний Закон, але вони не можуть розходитися в положеннях або заперечувати ті факти, які встановлені ТК. У разі якщо в нормах ТК і підзаконних актах спостерігаються розбіжності та невідповідності, правильними вважаються ті положення, які зафіксовані в ТК.

Основні завдання Трудового Кодексу

  • Створити необхідні правові умови і гарантії для узгодження інтересів сторін трудових відносин;
  • Правове регулювання трудових відносин, пов’язаних з різними аспектами трудової діяльності;
  • Створити сприятливі умови для праці і оптимальні можливості для управління персоналом.

Які сфери трудових відносин регулює ТК?

Мета Трудового Кодексу – оптимально узгодити інтереси всіх сторін трудового договору, забезпечити реалізацію їх законних прав, ознайомити з обов’язками.

Тому ТК регулює такі сфери:

  • 1) професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів;
  • 2) правове регулювання праці окремих категорій громадян (неповнолітніх, педагогів, тренерів і спортсменів, інвалідів, віддалених працівників, вахтовиків і ін.);
  • 3) трудова дисципліна, дисциплінарні стягнення і заохочення працівників;
  • 4) працевлаштування і звільнення;
  • 5) порядок вирішення трудових спорів та відповідальність;
  • 6) охорону праці;
  • 7) правила оплати і нормування праці, обліку робочого часу;
  • 8) обов’язкове соціальне страхування праці, порядок компенсацій при настанні страхових випадків;
  • 9) особливості укладення трудових договорів різного типу;
  • 10) час відпочинку: вихідні та неробочі дні, відпустки;
  • 11) правила ведення трудових книжок та іншої кадрової документації;
  • 12 соціальне партнерство;
  • 13) професійні спілки та їх взаємини з обома сторонами трудового договору.
Посилання на основну публікацію