Трудовий Кодекс – основоположний нормативний акт
Трудовий кодекс – головний кодифікований законодавчий акт, який регулює в України трудові відносини між роботодавцем і найманим працівником.
Цей основоположний документ був розроблений, виходячи з положень попереднього Закону – Кодексу законів про працю Української РСР (КЗпП), який діяв з 1971 р ТК введений в дію з 1 лютого 2002 р
Структура Трудового Кодексу
ТК України – це структурований документ, який ділиться на частини, які вміщують в собі розділи, які вміщують глави, які вміщують окремі статті.
У текст Кодексу регулярно вносять правки – шляхом прийняття Федеральних Законів, якими вносяться зміни. Тому за актуальністю ТК слід постійно стежити. Юристам, HR-фахівців, бухгалтерам та іншим працівникам, які користуються цим законодавчим актом в роботі, рекомендується використовувати онлайн-версію документа, яка оперативно оновлюється.
Трудовий Кодекс – це не єдиний нормативно-правовий акт, що регулює соціально-трудові відносини. В цілому трудове законодавство складається з:
- указів Президента України;
- постанов Уряду України;
- нормативно-правових актів федеральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади суб’єктів України;
- інших законодавчих актів, що містять норми трудового права.
Всі ці документи тільки доповнюють основний Закон, але вони не можуть розходитися в положеннях або заперечувати ті факти, які встановлені ТК. У разі якщо в нормах ТК і підзаконних актах спостерігаються розбіжності та невідповідності, правильними вважаються ті положення, які зафіксовані в ТК.
Основні завдання Трудового Кодексу
- Створити необхідні правові умови і гарантії для узгодження інтересів сторін трудових відносин;
- Правове регулювання трудових відносин, пов’язаних з різними аспектами трудової діяльності;
- Створити сприятливі умови для праці і оптимальні можливості для управління персоналом.
Які сфери трудових відносин регулює ТК?
Мета Трудового Кодексу – оптимально узгодити інтереси всіх сторін трудового договору, забезпечити реалізацію їх законних прав, ознайомити з обов’язками.
Тому ТК регулює такі сфери:
- 1) професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів;
- 2) правове регулювання праці окремих категорій громадян (неповнолітніх, педагогів, тренерів і спортсменів, інвалідів, віддалених працівників, вахтовиків і ін.);
- 3) трудова дисципліна, дисциплінарні стягнення і заохочення працівників;
- 4) працевлаштування і звільнення;
- 5) порядок вирішення трудових спорів та відповідальність;
- 6) охорону праці;
- 7) правила оплати і нормування праці, обліку робочого часу;
- 8) обов’язкове соціальне страхування праці, порядок компенсацій при настанні страхових випадків;
- 9) особливості укладення трудових договорів різного типу;
- 10) час відпочинку: вихідні та неробочі дні, відпустки;
- 11) правила ведення трудових книжок та іншої кадрової документації;
- 12 соціальне партнерство;
- 13) професійні спілки та їх взаємини з обома сторонами трудового договору.