Сутність стратегічного управління

Як вже говорилося, сутність стратегічного управління полягає в складанні та втіленні на практиці стратегії організації, яка заснована на постійному контролі й оцінці змін в діяльності організації для збереження здатності виживати в непідконтрольною і непередбачуваною конкурентному середовищі, а також ефективно функціонувати в ній.

Стратегічне управління відрізняється від оперативного (орієнтованого на короткострокову перспективу) за кількома ключовими параметрами.

Сутність стратегічного управління

Стратегічне управління спирається на розроблену систему стратегій (підприємницьких, організаційних, трудових). При реалізації стратегій використовується програмний (проектний) метод роботи, коли велике завдання розбивається на підзадачі і кожен відділ організації реалізує свою, профільну частину.

Так як стратегії розробляються і впроваджуються в практику постійно, стратегічне управління тісно пов’язане з усіма аспектами роботи організації: людські ресурси, тимчасові, постачальники, ринки, фінанси, філії та ін. Розвиток і робота організації відбуваються разом зі змінами ринку, і стратегічне управління має бути спрямоване не тільки на зміну розбіжностей дій організації з потребами ринку, а й на дії організації в майбутньому, виходячи з прогнозованих змін зовнішнього середовища.

Обидва цих поєднання (поточні коригування і дії в майбутньому) і становлять сутність процесу стратегічного управління. З його допомогою організація взаємодіє з навколишнім середовищем і в той же час стратегічне управління забезпечує менеджерів необхідним інструментарієм для виживання організації та отримання прибутку. Стратегічне управління в організації має кілька функцій.

Функції стратегічного управління в організації:

Планування стратегії (прогнозування, власне розробка стратегії, розрахунок бюджету).

Організація виконання стратегічних планів (заходи по реалізації стратегії, зміни структури роботи там, де це необхідно, створення корпоративної культури).

Координація заходів щодо реалізації завдань для втілення стратегії (менеджери ланок організації узгоджують свої дії і надають звітність керівництву для коригування в разі необхідності).

Мотивація на результат. Впровадження системи стимулів для персоналу (фінансові, кар’єрні і т.д.).

Контроль. Допомагає виявляти помилки і коректувати поведінку організації, виявити потенційні ризики там, де це можливо.

Реалізація функцій стратегічного управління відбувається за допомогою прийняття стратегічних рішень – управлінських рішень, які орієнтовані на перспективу і дають основу для прийняття оперативних (поточних) рішень; вони пов’язані з невизначеністю, так як орієнтуються на майбутнє і враховують зміни зовнішнього середовища. Такі рішення можуть мати серйозні, глобальні наслідки для організації в цілому.

Ознаки стратегічних рішень:

  • інновації;
  • Враховують перспективи, альтернативи ситуації на ринку;
  • Багато неконкретних привхідних факторів, що ускладнюють формулювання рішення;
  • Суб’єктивність оцінки положення на ринку;
  • незворотність;
  • Високий ризик при реалізації.

Стратегічні рішення мають враховувати способи прийняття рішень на всіх рівнях в ієрархії організації. Потрібно пам’ятати, що рішення тягне за собою певні дії, які реалізуються в конкретний момент часу. Стратегічне рішення визначає норми поведінки організації (і всередині неї) на період, при якому це рішення діє.

Для того, щоб відповідати всім вимогам ситуації, стратегічні рішення повинні відповідати таким критеріям:

  • Чи не суперечити місії організації;
  • Виходити з наявних у організації ресурсів і відповідати стилю управління;
  • Рішення для кожного з підрозділів фірми повинні бути сумісні між собою;
  • Об’єктивна оцінка (за допомогою аналітики) ситуації на ринку;
  • Передбачати і описувати передбачувані наслідки (в стислій формі);
  • Детально описувати їхні дії, чітко позначати схему дій кожного відділу;
  • Узагальнювати весь наявний фактичний матеріал по положенню на ринку.
Посилання на основну публікацію