Стратегічне лідерство

Сутність стратегічного лідерства

Однією з умов успішного здійснення стратегічного управління організацією є застосування механізму стратегічного лідерства. На управлінський персонал, відповідальний за стратегічне управління, покладається виконання значної кількості лідерських ролей в сфері підприємництва, стратегії, адміністрування, контролю і так далі.

Найчастіше реалізація лідерських якостей неможлива без збереження авторитарного підходу до управління, в певних випадках потрібно колегіальний підхід, в іноді слід просто вислухати різні думки і виробити компромісне рішення.

Фінансово-господарська діяльність організації часто вимагає активних дій з боку лідера, проте мають місце випадки, коли його участь може носити символічний характер при делегуванні повноважень підлеглим.

Основною проблемою стратегічного лідерства є діагностика виробничої або іншої робочої ситуації з метою вибору з усіх можливих методів дії оптимальних.

В якості основних завдань стратегічного лідерства можна назвати:

  • повне ознайомлення з ходом справ і рівнем успішності їх здійснення;
  • формування культури, що заряджає колектив енергією, що полегшує вирішення виникаючих виробничих проблем;
  • забезпечення реакції організації на зміну умов і виникають можливості, формування новаторської середовища, що генерує ідеї;
  • досягнення згоди, попередження боротьби за владу, яка перешкоджає виробленні та реалізації стратегії;
  • контроль дотримання норм етики;
  • проведення коригувань стратегії з метою оптимальної та ефективної її реалізації.

Відстеження процесу реалізації стратегії вимагає від менеджменту організації формування розгалуженої мережі контактів і джерел інформації формального і неформального типу. В якості основних джерел інформації використовуються такі форми її отримання як спілкування з підлеглими, вивчення звітної інформації, наявність зворотного зв’язку зі споживачами, моніторинг реакції конкурентів на дії організації, вивчення чуток, самостійне спостереження за розвитком подій. Згадані джерела інформації характеризуються як з позитивною, так і негативною боку, в зв’язку з чим необхідно зіставлення даних з різних джерел для виявлення надійної та достовірної інформації, що дозволяє забезпечити контроль ситуації.

Наріжним аспектом реалізації стратегічного лідерства є формування умов для забезпечення постійної генерації нових ідей і вироблення нових підходів, що особливо актуально для високотехнологічних галузей економіки, активно розвиваються в останні роки.

Завдання стратегічного лідера полягає в формуванні такого колективу, який здатний на генерування і захист нових ідей, в тому числі орієнтованих на втілення в нових видах діяльності або галузях.

Специфікою такого колективу є творча атмосфера, яку менеджер повинен підтримувати. Крім того, слід впроваджувати різні форми взаємодії працівників у вигляді робочих груп, змагань, негласних проектів на добровільних засадах та іншого.

Інструменти реалізації стратегічного лідерства

Ефективність менеджера, на якого покладено роль стратегічного лідера, багато в чому залежить від його здатності приймати і розуміти спільну політику розвитку компанії. Невміння менеджера розділяти політику організації, позбавляє його можливості застосування адекватних ситуації маневрів.

При реалізації стратегічного лідерства можуть бути використані наступні інструменти політичного характеру:

  • бездіяльність по відношенню до ідей, які мають слабку підтримку;
  • перешкоджання обговоренню і реалізації ідей, що мають сильну підтримку, але неприйнятних з точки зору менеджера;
  • реалізація права вето в критичний момент;
  • напрямок, а не нав’язування стратегії;
  • прояв пильності щодо символічного впливу своїх вчинків з метою ліквідації помилкового розуміння сигналів;
  • формування різнобічного розуміння проблеми за допомогою залучення для її вирішення нових осіб;
  • мінімізація політичного впливу в разі вирішення спірних питань і при посиленні опозиції.

В обов’язки стратегічного лідера входить не тільки реакція на стратегічні зміни і їх реалізацію, але і необхідність передбачення самого факту таких змін.

Для оптимізації стратегії і її вдосконалення можуть застосовуватися різні інструменти підприємницького характеру, що відрізняються тим, що ініціатива їх застосування виходить від керівництва організації, в не носить вимушений характер. Як приклад таких інструментів слід назвати:

  • Проведення досліджень, спрямованих на вивчення проблемних аспектів діяльності та реалізації стратегії, які потребують коригування;
  • Обговорення ідей з довіреними особами;
  • Формування робочих груп з працівників різної кваліфікації, досвіду та інтересів для генерування та обговорення походів і ідей;
  • Здійснення контактів з різними фахівцями, як в організації, так і за її межами з метою різнобічних поглядів на існуючі та потенційні проблеми;
  • Стимулювання працівників різних рівнів управління на внесення ідей на обговорення і так далі.

Можна відзначити наступні принципові риси природи стратегічного лідерства:

  • по-перше, наявність творчого підходу до реалізації виробленої стратегії, яка не сприймається як щось досконале і непорушне, а вимагає гнучкості з боку реалізує її лідера;
  • по-друге, здатність не тільки до організації реалізації стратегії розвитку, а й формуванню каналів зворотного зв’язку, що дозволяють отримувати адекватну інформацію і використовувати її для коригування стратегії.
Посилання на основну публікацію