Соціальна ефективність менеджменту

Соціальна ефективність менеджменту характеризує ступінь використання потенційних навичок і творчих здібностей кожного працівника і трудового колективу в цілому. Вона дозволяє оцінити успішність вирішення соціальних колективних завдань.

Як оцінюється ефективність менеджменту?

На практиці соціальну ефективність менеджменту оцінюють за допомогою економічних показників. Але, на жаль, така однобічність результатів без урахування соціальних критеріїв тягне за собою негативні наслідки, в результаті чого підприємству необхідно витрачати зайві кошти на їх ліквідацію.

Щоб оцінити соціальну ефективність менеджменту необхідно співвіднести отримані результати і зроблені витрати.

Соціальні результати діяльності підприємства в даному випадку – це кваліфікація працівників, умови праці, мотивація і організація їх діяльності.

Зробленими витратами можуть виступати витрати на підвищення кваліфікації кадрів, на покупку технічних засобів управління, будівництво житла для працівників підприємства, покупку путівок для санаторно-курортного лікування співробітників.

Показники соціальної ефективності менеджменту не можуть виражатися через співвідношення отриманих соціальних результатів діяльності організації та проведених витрат, оскільки вони мають різні масштаби, вимірювачі і опосередковану зв’язок. Також більшість соціальних результатів не залежать від матеріальних витрат і не мають пропорційності між собою.

Виходячи з цього соціальну ефективність менеджменту доцільно характеризувати тільки результуючими показниками, не враховуючи при цьому ресурсні.

Оцінка соціальної ефективності за допомогою системи показників
Якісно оцінити соціальну ефективність менеджменту доцільно за допомогою системи показників, яку можна розділити на 4 групи.

  • До першої групи належать показники, які характеризують умови праці співробітників підприємства:
  • психологічний і моральний клімат в колективі;
  • задоволеність співробітників своєю роботою;
  • емоційне навантаження на робочому місці;
  • рівень травматизму і захворюваності співробітників підприємства;
  • забезпечення працівників санітарно-гігієнічними приміщеннями;
  • підтримання оптимального температурного режиму в робочому приміщенні;
  • правильна освітленість робочого місця;
  • інтенсивність і напруженість трудового процесу;
  • шумове забруднення і рівень запиленості робочого приміщення;
  • раціональне заміщення праці та відпочинку;
  • внутрішня культура структури організації;
  • рівень автоматизації та механізації трудового процесу;
  • впровадження комп’ютеризації в адміністративно-управлінський працю.

Показники, що характеризують соціально-побутові потреби працівників, це:

  • забезпеченість житловим приміщенням працівників і членів їх сімей;
  • забезпечення дітей співробітників дошкільними установами;
  • забезпечення працівників організації лікувальними установами;
  • надання працівникам путівок в санаторно-курортні організації;
  • забезпечення культурними і освітніми установами працівників організації;
  • середня заробітна плата співробітників підприємства;
  • плинність кадрів;
  • рівень соціальної і культурної активності співробітників.

Показники соціальної ефективності менеджменту, які характеризують професійну кваліфікацію працівників, це:

  • рівень загальної освіти співробітників;
  • рівень професіоналізму працівників;
  • рівень кваліфікації;
  • рівень економічної освіченості співробітників;
  • рівень правових знань кадрів підприємства;
  • рівень культурної освіченості працівників.

Основними показниками соціальної ефективності, які характеризують мотивацію і організацію праці, є дисципліна праці, участь співробітників у виробленні і прийнятті управлінських рішень, рівень оснащеності і організації робочого місця. Також до показників даної групи відносяться наявність у працівників нормативної документації. Важливу роль відіграє моральне і матеріальне стимулювання співробітників підприємства, співвідношення неформальних і формальних структур.

Показники соціальної ефективності менеджменту, які характеризують рівень або стан тих чи інших явищ, називаються статичними.

У доповненні до них можуть бути динамічні критерії, що характеризують розвиток соціальних явищ. Варто відзначити, що зростання одних показників, таких як забезпеченість співробітників житлом, рівень кваліфікації та механізації праці говорять про підвищення соціальної ефективності менеджменту. А ось зростання таких критеріїв, як рівень конфліктності і захворюваності співробітників, говорить про зниження ефективності. При цьому проводиться порівняння базових показників з фактичними, що дозволяє судити про реальні соціальні зміни в колективі даної організації.

Як визначаються показники соціальної ефективності менеджменту?

Показники соціальної ефективності менеджменту можна визначити за допомогою методу експертних оцінок, анкетування співробітників підприємства, а також за допомогою статистичної та економічної звітності. Причому деякі показники не можуть виражатися кількісно, ​​а інші – визначаються з відомою мірою умовності. Дані показники характеризують ту чи іншу частину соціальної ефективності менеджменту. Різнобічно її можна оцінити за допомогою узагальнюючого показника, для розрахунку якого використовується методологічний підхід.

В першу чергу, вибирається кілька основних характеристик з урахуванням її специфіки. Далі за допомогою методу експертних оцінок зіставляється значущість зазначених показників і ступінь його важливості. У ролі експертів можуть виступати працівники економічної служби підприємства, головні фахівці або директор. Поряд з цим методом можна використовувати метод кореляційного аналізу. Його принцип заснований на розташуванні показників по зменшенню їх важливості, після чого проводиться попарне порівняння сусідніх значень, і на основі порівняння вирішується питання про їх значущість.

Інтегральний показник соціальної ефективності менеджменту отримують шляхом підсумовування творів оцінок окремих показників на відповідні вагові коефіцієнти. Застосовуючи даний метод, можна порівняти соціальну ефективність управління підприємством в різні періоди, а також ефективність управління спорідненими підприємствами.

Використовуючи показники ефективності можна діагностувати систему менеджменту, попередити виникаючі відхилення, визначати причини неефективного управління, коригувати подальшу роботу органів управління. Крім цього можна створити систему мотивації співробітників підприємства, поставити оплату їх роботи в певну залежність від ефективності діяльності.

Посилання на основну публікацію