Що таке інтерв’ю: визначення

Соціологічне інтерв’ю

Інтерв’ю в соціології можна сміливо охарактеризувати як спосіб спілкування дослідника з однією людиною або з цілою групою. Мета в даному виді дслідження ставиться гранично чітко: збір інформації. Зрозуміло, вона носить соціологічний характер.

Головним же її гідністю, однозначно, є унікальність, так як відомості отримані в результаті «живий» бесіди, а не анкетування. Останнє вважається в соціології менш достовірним методом дослідження.

На відміну від опитування за анкетою, інтерв’ю несе в собі яскравий живий елемент, в першу чергу в особі інтерв’юера. Він привносить в «суху» і строго обмежена рамками запланованих питань, спілкування, частину своєї неповторної особистості.

Можна впевнено сказати, що «стандартизоване» інтерв’ю має право так називатися з великою часткою умовності. Досить часто воно проводиться із залученням непрофесійних соціологів. Цим передбачається виключення фактору впливу досвідченого фахівця на результати дослідження. Однак неможливо повністю відкинути факт впливу на респондента особистості інтерв’юера-непрофесіонала. В даному випадку постає питання вибору між «нейтральним» анкетуванням, коли людина залишається один на один з аркушем паперу, і активним співбесідою.

Цілі і завдання інтерв’ю

Доцільністю застосування збору інформації за допомогою інтерв’ю може служити факт переважного використання даного методу на ранніх етапах соціологічного дослідження. В кінцевому підсумку, головним позитивним моментом тут виступає широта охоплення, масштабність проведеної роботи. Що стосується рівня достовірності даних, то він, як правило, і компенсується великим цифровим показником – кількістю респондентів.

Завдання інтерв’юера зводиться до вміння грамотно схилити предмет досліджень в особі випадкового перехожого до бажання піддатися опитуванням на певну тему. Оптимальна тривалість даної процедури у школярів вважається сорок п’ять хвилин, у дорослих – удвічі довше.

Методи проведення інтерв’ю

Проведення інтерв’ю з фахівцем в якійсь галузі однозначно довіряється соціологу з великим стажем. Фактично на його плечі одночасно лягає тягар відповідальності за грамотно проведена співбесіда з респондентом, щоб залишити гарне враження, як мінімум. Як максимум – отримати дозвіл при необхідності повернутися і продовжити опитування. При цьому інтерв’юер постійно повинен бачити перед собою головну мету своєї розмови зі співрозмовником. А значить, кожну хвилину аналізувати його слова, задавати навідні запитання, уникати сторонніх тем.

Паралельно потрібно стежити за реакцією інтерв’юйованого, постаратися зрозуміти його ставлення до обговорюваної проблеми і поставлених питань; якщо виникає необхідність – поміняти повністю або трохи інакше сформулювати питання.

Спостерігаючи за випробуваним «в режимі реального часу», досвідчений соціолог відразу робить висновок про ступінь щирості співрозмовника. При цьому, зрозуміло, він враховує рівень культури останнього, освіту і найголовніше – наскільки добре той розбирається в обговорюваному питанні, тобто ступінь компетентності респондента.

Мистецтво результативного проведення інтерв’ю – предмет напруженої роботи цілих колективів. Кількість застосовуваних методик, технічних варіантів, удосконалених прийомів давно перевалило за сотню. Витрачені зусилля окупаються сторицею. «Королівським» назвав цей метод дослідження знаменитий соціолог Макс Вебер. «Скелі не розмовляють», – справедливо зауважив він, натякаючи на інші науки.

ПОДІЛИТИСЯ: