Розробка управлінських рішень

Діагностика проблеми

Спочатку для запуску процесу діагностики проблеми необхідно усвідомити наявність загроз або можливостей і виявити їх симптоми.

Прикладом симптомів проблемної ситуації в організації може бути низький прибуток або падіння рівня збуту, якості, продуктивності, невиправдано високі витрати, а також конфлікти в колективі.

Після визначення симптомів проблемної ситуації, що вимагає ухвалення рішення, слід встановити причини її виникнення. Для цих цілей проводиться збір і аналіз релевантної інформації за допомогою формальних і неформальних методів. Діагностика проблеми є найбільш важливим і складним етапом процесу розробки управлінського рішення, так як правильне визначення меж і причин проблеми сприяє ефективній реалізації наступних етапів.

В процесі діагностики проблеми визначається її характер, що допомагає згодом вибрати підходящі варіанти для її вирішення. Проблема може мати функціональний, структурний або параметричний характер – її характер визначається діями, необхідними для вирішення.

Як правило, функціональні зміни тягнуть за собою зміну структури і значень параметрів, тому функціональні проблеми вважаються найбільш складними і ресурсоємними.

Формулювання обмежень і критеріїв прийняття рішень

Формулювання обмежень і критеріїв прийняття рішень є значущим умовою правильного формування переліку альтернативних рішень і ефективного вибору. Характер обмежень залежить від ситуаційних чинників і особливостей менеджменту. До найбільш поширеним обмеженням можна віднести:

  • ресурсні;
  • Кадрові;
  • фінансові;
  • Науково-технічні;
  • ринкові;
  • Правові та морально-етичні.

Крім обмежень на даному етапі особа, яка приймає рішення, визначає критерії, стандарти, за допомогою яких згодом будуть оцінюватися альтернативні варіанти вирішення. Іноді для прийняття рішення необхідно розробити набір критеріїв, кожен з яких буде мати певну значимістю при виборі рішення.

Визначення альтернатив

Ідеальна ситуація прийняття рішення передбачає розгляд поля альтернатив, яке включає в себе всі можливі і доступні варіанти вирішення проблеми. Однак в реальній ситуації особа, яка приймає рішення, найчастіше не володіє достатніми ресурсами для формулювання повного безлічі альтернатив, тому до розгляду приймаються кілька найбільш підходящих з його точки зору варіантів.

Оцінка альтернатив

Наступним етапом прийняття рішення після складання переліку альтернативних варіантів є оцінка кожної альтернативи, тобто визначення її достоїнств, недоліків і наслідків для організації.

Для оцінки альтернатив використовуються розроблені і затверджені раніше критерії прийняття рішення. Для забезпечення можливості порівняння альтернатив всі варіанти повинні бути представлені в порівнянної формі. При оцінці необхідно також враховувати вплив непередбачених ситуації і зовнішніх чинників на процес реалізації рішення, визначаючи ймовірність його здійснення відповідно до плану.

Вибір альтернативи

Вибір альтернативи здійснюється на основі отриманих на попередньому етапі оцінок – особа, яка приймає рішення, вибирає альтернативу з найкращими характеристиками по заданих критеріях і найбільш сприятливими наслідками з урахуванням імовірнісних оцінок.

Часто не існує одного оптимального рішення, через що менеджменту доводиться йти на компроміс. Крім того, складність в розробці оптимального рішення обумовлена ​​неможливістю повного врахування факторів, що впливають через часових та ресурсних обмежень. У таких випадках вибирається найкращий з можливих рішень.

Реалізація рішень

Реальну ефективність і наслідки рішення можна оцінити тільки після його реалізації.

Імовірність сприятливих наслідків прийняття рішення можна підвищити шляхом інформування виконавців про тонкощі прийнятого рішення і забезпечення достатньої мотивації.

Зворотній зв’язок

В процесі реалізації прийнятого рішення необхідно встановити способи зворотного зв’язку, щоб забезпечити можливість контролю і дотримання плану. На даному етапі проводиться оцінка наслідків прийнятого рішення і зіставлення отриманих результатів із запланованими. Наявність зворотного зв’язку надає керівництву організації внести коригування в разі потреби.

Посилання на основну публікацію