Ринок праці: попит та пропозиція

Визначення попиту та пропозиції на ринку праці

Попит на ринку праці – це кількість відкритих вакансій в даний період часу на підприємствах різних форм власності, які роботодавці бажають закрити за рахунок найму на роботу відсутніх фахівців.

Пропозиція на ринку праці – це виражене працівниками бажання і можливість працювати на умовах, які діють на ринку праці в даний період часу.

Класифікація ринку праці.

Сучасний ринок праці розділив всіх найманих працівників на кілька умовних категорій:

1) Масовий персонал, без кваліфікації, спеціальної освіти, знань, навичок, умінь. Таких працівників можна швидко знайти, вони потрібні для виконання нескладної низькооплачуваної роботи, тому розрив трудових відносин з такими співробітниками відбувається без шкоди для компанії і застою в виробничому процесі.

До категорії масового персоналу можна віднести кур’єрів, продавців в супермаркетах, прибиральниць, водіїв, вантажників, агентів з продажу, офіціантів і всіх інших працівників, яких «ввести в курс справи» на новому місці роботи можна за кілька робочих днів.

2) Середньостатистичний персонал. До категорії цих працівників можна віднести людей з певними знаннями, вміннями, вищою або профільною освітою, досвідом роботи. Вони могли б ставитися до категорії цінних працівників, але в силу різних причин залишаються на рівні «недооцінених» працівників (на їхню думку).

До даної категорії можна зарахувати секретарів, менеджерів, бухгалтерів, вчителів, юристів, адміністраторів і всіх, хто працюють в «висококонкурентних» спеціалізаціях.

3) Висококваліфікований персонал. До цієї категорії працівників можна зарахувати тільки тоді, коли попит на співробітників певної спеціалізації набагато перевищує пропозицію з їхнього боку, тобто тоді, коли відкритих вакансій на конкретну посаду більше, ніж аналогічних резюме.

До висококваліфікованому персоналу на сьогоднішній день можна віднести лікарів, інженерів, архітекторів, будівельників, сантехніків, слюсарів, ІТ-фахівців та ін.

Попит і пропозиція на ринку праці – баланс і пропорційність

У 2011 році потреби роботодавців в персоналі розподілилися наступним чином:

  • 1) працівники торговельної сфери – продажів, закупівель та постачання 23,1% вакансій.
  • 2) працівники сфери промисловості, виробництва та сільського господарства – 8,9% пропозицій праці.
  • 3) транспортна і будівельна сфери (7,9% і 7,8% відповідно).
  • 4) сировинна індустрія (5,8%).

Уподобання здобувачів в бажаної роботи виглядають приблизно так:

  • – фахівці сфери продажів – найбільша частка резюме (15,5%). Тобто, це єдина сфера, де попит вищий пропозицій.
  • Далі між попитом і пропозицією спостерігаються істотні розбіжності:
  • – сфера бухгалтерії і фінансів (10,8% резюме проти 3% вакансій).
  • – робота в адміністративних посадах і на керівних позиціях вищої ланки – по 10,3% від усіх резюме проти 0, 5% пропозицій.
  • – сфера транспорту, логістики та ЗЕД, 7,5% резюме. Тобто, в транспортній сфері попит і пропозиції ідентичні, в той час як потреба в логісти та економістів несуттєва.
  • Серед найбільш висококонкурентних сфер, які лідирують вже кілька років поспіль можна відзначити:
  • – державна служба (31,2 резюме на вакансію);
  • – сфера юриспруденції (16,2 пропозицій на 1 вакансію);
  • – на одну вакансію в сфері ЗМІ претендують близько 14 кандидатів;
  • – приблизно по 10 резюме доводиться на кожну з вакансій в сфері бухгалтерії та фінансів, адміністрування, дизайну, управління персоналом, вищого менеджменту.
  • Як стверджують провідні рекрутингові агентства, в найближчі кілька років різниця між існуючим попитом і пропозицією майже не зміниться.
...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Як правильно оцінювати