Ресурси державного управління

Значення ресурсів державного управління

Основу державного управління складає наявність у держави певних ресурсів, що забезпечують його існування і розвиток.

Під ресурсами з точки зору державного управління розуміють сукупність реальних і потенційних засобів, цінностей, благ, резервів, наявних держави і використовуються ним для досягнення цілей розвитку країни.

Наявність ресурсів проявляється в матеріальних, інтелектуальних, організаційних і духовно-моральних можливості держави, які в неї є та може при необхідності скористатися.

Економічний потенціал держави

З точки зору основ і ефективності державного розвитку велике значення має економічний потенціал держави, що виражається за допомогою наступних складових:

  • по-перше, матеріально-фінансових ресурсах, що представляють собою сукупність системи бюджетів різного рівня, золотовалютних запасів, державних цінних паперів, податкових, митних та інших механізмів, а також державних фондів;
  • по-друге, господарських фондів, що представляють собою майно господарюючих суб’єктів різних форм власності;
  • по-третє, природних ресурсів, що представляють собою сукупність земельних ресурсів, приміських копалин, лісових і водних багатств;
  • по-четверте, державних резервів, приставляють собою запаси стратегічного характеру на випадок надзвичайних ситуацій, військових дій та іншого.

Характеристика окремих видів ресурсів державного управління

Політичні ресурси державного управління проявляються в сукупності таких складових як:

  • по-перше, політичні відносини;
  • по-друге, політична свідомість населення;
  • по-третє, політичного свідомість правлячих кіл;
  • по-четверте, політичні повноваження державних органів;
  • по-п’яте, функції, виконувані політичними партіями;
  • по-шосте, інші громадянські інститути.

Сукупність зазначених складових формує політичне життя держави, що надає безпосередній вплив на державне управління, в тому числі при розробці програм цільового призначення, захисту свобод і прав особистості, а також нагляд за діяльністю органів державного управління.

Примусово-силові ресурси представляють собою ресурси допоміжного характеру. Однак їх наявність обов’язково в тому випадку, коли дія інших ресурсів слабшає. Примусово-силові ресурси призначені для проведення в життя рішень, непопулярних серед населення або його окремих верств, але необхідних для забезпечення нормального розвитку держави і суспільства. Такі рішення можуть бути спрямовані на боротьбу зі злочинністю, корупційною діяльністю, бюрократією чи зловживаннями владними повноваженнями.

Соціально-демографічні ресурси – це ресурси високого рівня унікальності, тобто населення держави. Основу всього ресурсного забезпечення державного управління становить саме людський ресурс, за допомогою і силами якого формуються всі інші види ресурсів, крім природних, перетворення яких, втім, також знаходиться в руках людини.

З точки зору держави величезне значення мають людські ресурси, як в широкому сенсі, тобто у вигляді населення країни, так і у вузькому сенсі, у вигляді сукупності державних службовців, покликаних реалізовувати державне управління.

Соціально-демографічний ресурс України характеризується великою кількістю проблем, до числа яких можна віднести наступні:

  • по-перше, скорочення чисельності населення, в тому числі працездатного;
  • по-друге, зростання питомої ваги старого населення;
  • по-третє, збільшення чисельності безробітних;
  • по-четверте, високий рівень смертності;
  • по-п’яте, зниження рівня освіченості і професіоналізму і так далі.

Результатом існуючих проблем є негативні наслідки, що виражаються в зростанні чисельності людей, що втягуються в світ криміналу, погіршенні морально-фізичного здоров’я населення та інше.

В якості пріоритетних завдань оптимізації людського ресурсу виступають наступні:

  • зниження рівня смертності;
  • підвищення рівня народжуваності;
  • підвищення ефективності міграційної політики;
  • боротьба з алкоголізмом, злочинністю та наркоманією;
  • формування бережливого ставлення до сімейних цінностей, материнства і дитинства і так далі.

Інтелектуально-кадрові ресурси державного управління являють собою інтелектуально-кадровий потенціал суспільства, що виражається:

  • з одного боку, у формуванні трудових ресурсів масових професій (вчителі, лікарі, інженери та інше);
  • з іншого боку, у формуванні сукупності державних і муніципальних службовців, покликаних реалізовувати процес державного управління.

Кадрове забезпечення характеризується високим рівнем динамізму по різноманітним характеристикам, починаючи від статевовікових вимог і закінчуючи професійною підготовкою.

Інформаційно-комунікаційний ресурс являє собою суб’єктивно забезпечувальний ресурс, що включає до свого складу такі елементи як:

  • по-перше, інформація;
  • по-друге, засобів отримання інформації;
  • по-третє, засоби поширення інформації;
  • по-четверте, кошти обміну інформацією.

Потреба державного управління в якісному забезпеченні достовірною інформацією висока на всіх ланках його здійснення:

  • на етапі визначення мети державного розвитку;
  • на етапі вивчення і оцінки конкретних проблем державного управління;
  • на етапі вироблення альтернативних рішень проблем державного управління;
  • на етапі організації контролю результатів здійснення державного управління.
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Як правильно оцінювати