Процес управління ризиком

Система управління ризиками на підприємстві повинна передбачати ефективну організацію самого процесу управління. Для цього важливо відпрацювати послідовну сукупність процедур, спрямованих на прогнозування, виявлення та зниження невизначеності, закріпити кожну процедуру за конкретним виконавцем, функціональним підрозділом.

Незважаючи на те, що система управління ризиками може відрізнятися для різних компаній в залежності від їх розміру, умов і сфери діяльності, послідовність процедур і дій в процесі управління формується на єдиній логіці, з урахуванням якої розглянемо основні його етапи.

1. Комплектація. На цьому етапі компанія оцінює можливість виникнення всієї сукупності ризиків незалежно від того, чи зможе вона впливати на них у разі реалізації чи ні.

2. Ідентифікація. На цьому етапі систематизуються всі можливі ризики, згідно їх класифікації (компанія може розробити свою систему класифікації, яка найкраще відповідає особливостям її діяльності), дається якісна характеристика ризиків, проводиться їх попередній аналіз.

3. Перевірка. На цьому етапі компанія аналізує можливі наслідки реалізації ризиків і вирішує питання про доцільність подальшої діяльності в обраному напрямку з урахуванням наявності попередньої інформації про вже ідентифікованих ризиках. Якщо компанія відмовляється від продовження роботи у зазначеній сфері, аналіз ризиків нового напрямку повинен починатися з першого етапу.

4. Якісний і кількісний аналіз. Якщо приймається позитивне рішення про подальшу діяльність, на наступному етапі проводиться повний аналіз всіх ризиків з розрахунком їх рівня і ступеня впливу на діяльність компанії. Допоміжним інструментом в даному випадку може стати карта ризиків, приклад побудови якої представлений на рис. 5.

Як видно з малюнка, карта ризиків являє собою матрицю, в якій розносяться окремі ризики з урахуванням ймовірності їх реалізації та масштабу можливих втрат. Шкала по вертикалі і горизонталі може бути більш загальної чи більш докладної залежно від якості інформації та точності методів оцінки.

Підсумком четвертого етапу повинна стати інтегральна оцінка ризику і аналіз його впливу на фінансові результати діяльності підприємства.

5. Зниження ступеня ризику. На цьому етапі вирішуються проблеми можливого зниження попереднього рівня ризику, розробляється система заходів попередження ризиків. Встановлюються допустимі рівні ризику по окремих напрямках діяльності та фінансових операцій.

6. Планування реагування. На цьому етапі компанія планує свої дії (розробляє стратегію поведінки) на випадок реалізації прийнятих ризиків. При цьому важливо завжди мати як мінімум один запасний план дій у випадку, якщо не спрацює основний. У процесі планування доцільно враховувати етапи та закономірності реалізації підприємницького ризику.

7. Контроль. Після того, як компанія прийняла ризик, проаналізувала його і спланувала свої дії, вона повинна контролювати оперативну обстановку (як внутрішню, так і зовнішню) для того, щоб при реалізації ризику або на етапі появи умов до його реалізації відреагувати на нього за заздалегідь розробленим планом . На стадії контролю важливо розуміти, що чим раніше будуть виявлені передумови реалізації ризику, тим менше ймовірність можливих втрат. Тому процес контролю повинен починатися з етапу розробки стратегії діяльності компанії.

8. Реагування. Цей етап не завжди присутній у процесі управління ризиками і з’являється тільки в разі їх реалізації. Протягом даного етапу компанія будує свою діяльність (поведінка) за заздалегідь наміченим планом.

9. Перспективний аналіз. Має своєю основною метою аналіз минулого досвіду з управління ризиками з метою його врахування у своїй подальшій діяльності, передбачає оцінку ефективності заходів з управління ризиком, а також визначення впливу реалізованих ризиків на результати діяльності компанії. Даний етап, по суті, являє собою інструмент зворотного зв’язку. Якість його проведення багато в чому визначає ефективність подальшої роботи системи управління ризиками в компанії.

Посилання на основну публікацію