Будучи самостійним суб’єктом підприємницької діяльності, будь-яка організація вільна при виборі контрагентів. У зв’язку з цим виникає певна відповідальність у питанні визначення осіб, з якими організація планує вступати в стосунки при здійсненні фінансово-господарської діяльності. Дана відповідальність полягає в тому, що господарські зв’язки з контрагентами пов’язані з проявом різного роду ризиків.
Ключові ризики контрагентів пов’язані з різними шахрайськими діями: порушення терміну поставки, якості, номенклатури, цін і умов поставок. У разі покупця це може виражатися в порушенні строку та порядку оплати, зміну раніше узгоджених цін і обсягу закупівлі. Шахрайство постачальників може проявлятися в розкраданні грошових коштів, отриманих від покупців, з застосуванням різних способів маніпуляцій і обману.
Разом з тим, організація-платник податків несе і податковий ризик. Найчастіше придбання продукції або послуг у «несумлінного» контрагента стає причиною для відмови у відрахуванні з ПДВ і в праві врахувати понесені витрати для розрахунку податку на прибуток. У цьому випадку податковий орган може віднести «зайві» витрати і відрахування до «необгрунтовану податкову вигоду». Подібні претензії з боку податкового органу загрожують платникові податків донарахуваннями з податку на прибуток і ПДВ, штрафами і пенями.
Ризики, пов’язані з контрагентами
При роботі з контрагентами організація може стикатися з такими видами ризиків:
- невиконання зобов’язання повернення комерційного кредиту в разі розстрочення або відстрочення платежу, наданих контрагенту;
- невиконання зобов’язання щодо поставки товарів по завершенню терміну, обумовленого в контракті;
- невиконання або несвоєчасне виконання обов’язку щодо повернення експортного кредиту;
- невиконання обов’язку прийняти право власності на відвантажені контрагенту товари;
- неповернення авансового платежу в разі порушення термінів поставки продукції, надання послуг.
Основними причинами виникнення контрагентські ризику можна назвати:
- неспроможність контрагента, наявність ознак банкрутства;
- політичні події;
- аварія, катастрофа, пожежа, стихійне лихо, які спричинили тривалу зупинку виробництва контрагента.
Ознаки несумлінності контрагента
- відсутність контрагента за його юридичною адресою;
- здійснення контрагентом діяльності, що не відповідає установчим документам;
- середня чисельність персоналу становить 1 особа;
- у контрагента немає необхідних для господарської діяльності витрат, наприклад на оплату оренди офісу або складу, послуг зв’язку та Інтернет;
- контрагент не здає в перебігу декількох періодів обов’язкову податкову звітність.
Якщо контрагент має перераховані ознаки несумлінності (один або кілька), можна з упевненістю стверджувати про визнання контролюючими органами отриманої за угодою з ним податкової вигоди необгрунтованою.
Ризики контрагентів – це зовнішні ризики, для зниження ймовірності їх появи і негативних наслідків при їх настанні організації слід розробити методику перевірки контрагентів і виробити систему контролю операцій з постачальниками, замовниками, підрядниками та споживачами.
Способи перевірки контрагента
- Запит у контрагента копій установчих документів до укладення угоди. На підставі отриманих даних доцільно сформувати виписку з єдиного державного реєстру, доступну на відкритих інформаційних ресурсах. Дана виписка містить не тільки відомості про юридичну адресу, директора та засновників компанії, основних видах діяльності, але і дані про перебування юридичної особи в стадії ліквідації.
- Аналіз картотеки арбітражних справ, доступною на відкритих інформаційних ресурсах, на предмет участі контрагента в судах і розглядах.
- Пошук відкритих виконавчих проваджень в базі даних, яка знаходиться на відкритих інформаційних ресурсах.
- Перевірка у контрагента наявності діючої ліцензії, необхідної при здійсненні окремих видів діяльності.
- Перевірка контрагента по реєстру недобросовісних постачальників, доступного на відкритих інформаційних ресурсах.